Віталій - Елітний спецназ, Віталій

Розділ 8. Інформатор "Змія".

Після зіткнення з "М'ясником", команда спецназу відчувала на собі важкість наслідків. Маркус "Кувалда" Джонсон, хоч і був на ногах, але рана на боці постійно нагадувала про небезпеку ворога. Настрій був похмурим, але рішучим. Вони знали, що "Архітектор" має у своєму розпорядженні не лише стратегічний розум, а й жорстоку силу, готову завдати удару.

Кевін "Гаджет" Лі був у своїй стихії. Він, невтомний, занурився у вивчення зашифрованих даних, вилучених з місця сутички з "М'ясником". Години проходили, а його пальці літали по клавіатурі, розшифровуючи фрагменти інформації, що були заховані глибоко в мережах. Порожні чашки з-під енергетичних напоїв утворювали невелику вежу поруч з його пультом.

— Я його зламав! – раптом вигукнув "Гаджет", його голос був сповнений тріумфу. – Я знайшов щось дійсно цікаве!

Майор Джек "Привид" Райлі одразу підійшов до нього, його погляд був пильним.

— Що це, Кевіне?

— Зв'язок, Майор, – "Гаджет" вказав на екран, де з'явилася складна схема з безліччю переплетених ліній. – Це не просто кримінальна мережа. Це ціла екосистема. І в центрі цієї екосистеми, схоже, знаходиться… Макс "Змій" Річардсон.

На екрані з'явилася фотографія чоловіка з гострими рисами обличчя та хитрим поглядом. Відомий наркодилер, що контролював значну частину наркотрафіку в місті. Його ім'я постійно спливало у звітах поліції, але він завжди залишався невловимим.

— "Змій"? – Маркус "Кувалда" Джонсон насупився. – Цей слизький виродок. Я намагався його зловити роками. Він як вугор – завжди вислизає.

— Саме тому він нам і потрібен, – пояснив "Гаджет". – Згідно з моїми даними, "Змій" має одну з найрозгалуженіших мереж інформаторів у Лос-Анджелесі. Він знає все, що відбувається на вулицях. Кожен рух, кожна угода, кожна таємниця. І, схоже, "Архітектор" використовував його для збору інформації.

— Отже, він — очі та вуха "Архітектора" на вулицях, – промовила Софія "Месниця" Моралес, її погляд був зосередженим. – Якщо ми його зловимо, ми зможемо дізнатися, що планує "Архітектор".

— Але він дуже добре захищений, – доповнила Емілі "Ангел" Чен. – Його схованки завжди були неприступними. Він має приватну армію, що складається з добре озброєних найманців.

— Ми це знаємо, – сказав "Привид", його голос був рішучим. – Але у нас немає вибору. "Змій" – це наша найкраща зачіпка. Кевіне, знайди його поточне місцезнаходження. Маркус, ти будеш відповідати за планування штурму. Софія, твої навички снайпера будуть ключовими. Емілі, будь готова до евакуації та медичної допомоги.

"Гаджет" Лі швидко працював, відстежуючи цифрові сліди "Змія".

— Він ховається у старому складі, що знаходиться на околиці міста, – доповів "Гаджет" через кілька хвилин. – Це величезний занедбаний комплекс, що колись належав транспортній компанії. Він укріпив його так, що це схоже на фортецю.

— Отже, "Змій" загнаний у кут, – посміхнувся Маркус. – Це добре. Загнаний у кут звір завжди найнебезпечніший.

Операція з захоплення "Змія" була ретельно спланована. Команда спецназу прибула до старого складського комплексу під покровом ночі. Величезні, покинуті будівлі височіли над ними, як темні привиди. Повітря було наповнене запахом вогкості та пилу.

— Ми в зоні, – прошепотів "Привид" у навушник. – Гаджет, глуши зв'язок. Софія, зайняти позицію.

"Гаджет" активував заглушувачі, і навколо комплексу запанувала повна радіомовчанка. Жоден сигнал не міг вийти чи увійти. "Месниця" зайняла позицію на найвищій будівлі, її снайперська гвинтівка була направлена на головний вхід.

— Бачу рух, – доповіла "Месниця". – Три патрулі, чотири точки спостереження. Всі озброєні.

— Маркус, Емілі, ви зі мною, – сказав "Привид". – Ми йдемо через вентиляційну систему. Це найменш захищений шлях.

Вони пробралися до вентиляційної шахти, що вела у глибину комплексу. Прохід був вузьким і брудним, але команда рухалася безшумно. "Привид" був на чолі, Маркус йшов за ним, а "Ангел" прикривала тил, її медичний рюкзак не заважав їй рухатися.

— Наближаємося до головного ангару, – прошепотів "Привид". – Я чую голоси.

Вони спустилися донизу, вийшовши прямо у величезний ангар, де сиділи люди "Змія". Деякі з них грали в карти, інші чистили зброю. На обличчі "Змія" Річардсона було вибите занепокоєння. Він нервово курив сигару.

— Розділяємося, – наказав "Привид". – Я візьму лівий фланг, Маркус – правий. Емілі, прикривай нас і будь готова надати допомогу.

Битва була раптовою і жорстокою. Команда діяла швидко і злагоджено. "Привид" був нестримним, його рухи були смертоносними, а постріли – точними. Маркус "Кувалда" Джонсон, незважаючи на своє поранення, кинувся в бій, як танк. Він бився, як розлючений бик, його кулаки зустрічалися з обличчями ворогів, відправляючи їх у нокаут.

— Виродки! – закричав "Змій" Річардсон, коли зрозумів, що його фортеця штурмується. – Відстрілюйтеся! Не дайте їм пройти!

Його люди кинулися в атаку, але їхній опір був марним проти підготовлених бійців спецназу. "Месниця" з даху відпрацьовувала цілі, не даючи жодному з них шансу.

"Ангел" прикривала Маркуса, її зброя працювала безперервно. Вона була не лише медиком, а й кваліфікованим бійцем. Її постріли були точними, а рухи – швидкими.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍