Інгеборг Бахман - Пора серця. Листування

перевтомлена від роботи, справи в мене загалом досить добрі, мені майже не вистачає часу роздумувати над тим, що буде далі, я тільки знаю, що хочу й мушу витримати на цьому місці щонайменше рік, що цей «професійний вишкіл»{128} мені на користь. Потім, звісно, я хотіла б знову потрапити до Парижа — не до Америки, і не до Англії — тепер я відчуваю це непомильно, що тільки Франція може мені щось сказати, і що я, якщо буде хоч найменша можливість, хотіла б там жити, саме там, а не в іншому місці.

27 {129} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Відень, 26.1.1952

Відень, 26-го січня 1952 р.

Коханий мій Паулю,

уже так давно я не маю жодної звістки від Тебе. Я нічого не знаю про те, чи надійшов до Тебе мій лист і пакуночок, ані про те, чи будеш Ти в Австрії. Однак це зовсім не докір. Я тільки турбуюсь — я ж зовсім не знаю, як тепер ведеться Тобі, і «де» Ти тепер.

Передусім я хочу сповістити Тобі: наприкінці квітня я можу взяти свою першу відпустку. Хоча це й буде тільки 14 днів, або три тижні, однак я неодмінно хочу до Тебе, хочу Тебе побачити. Геллери{130} знову зможуть прийняти мене. Та Ти маєш знати, що я приїду заради Тебе.

Напиши мені якомога скоріше, будь ласка — це не мусить бути якийсь довгий лист. Подай же, нарешті, ознаку життя! — І я б зраділа, якби Ти хоч трохи зрадів моєму приїздові.

Я маю, як і раніше, дуже багато роботи, гарної, однак і такої, яка не приносить жодної сатисфакції, і майже не встигаю передихнути. Дні проминають, і важко берегти розуміння того, що незмінне. Та я пам’ятаю про нього завжди, щогодини, і Ти належиш до цього незмінного. Бо нічого не може змінити того, що частка мене завжди з Тобою, а частка Тебе завжди зі мною.

Інґеборґ.

28 {131} Пауль Целан до Інґеборґ Бахман, Париж, 16.2.1952

16.2.1952

Люба Інґеборґ,

тільки тому, що мені так важко відповісти на Твого листа, я пишу лише сьогодні. Це не перший мій лист{132} до Тебе, відколи я шукаю відповіді, але, сподіваюся, цього разу це той лист, якого я також відішлю.

Ось те, що я наважуюся сказати: не говорімо більше про речі, які неможливо повернути, Інґе, — вони лише сприяють тому, що рана знову відкривається, вони збуджують у мене гнів і обурення, вони сполохують минуле — а це минуле так часто здавалося мені порушенням пропорцій, Ти знаєш це, я дав Тобі відчути, та й усвідомити це — вони занурюють речі у морок, над яким треба довго стояти навпочіпки, щоб знову витягнути їх на світло, дружба вперто відмовляється виступити тут рятівником, — Ти бачиш, відбувається щось геть протилежне до того, чого Ти бажаєш, що Ти чиниш, іншими словами, які час розсіює перед Тобою з не надто малими інтервалами, це неясності, з якими я знову так само нещадно воюю, як свого часу й з Тобою.

Ні, не кружляймо більше навколо того, що безповоротно втрачене{133}, Інґеборґ. І не приїжджай, будь ласка, заради мене до Парижа! Ми завдаватимемо одне одному тільки болю — Ти — мені, а я — Тобі — який у цьому сенс, скажи?

Ми достатньо знаємо одне одного, щоб усвідомлювати, що між нами можлива тільки дружба. Все інше безповоротно втрачене.

Якщо Ти писатимеш мені, то я знатиму, що ця дружба для Тебе ще щось значить.

Ще два запитання: д-р Шьонвізе, напевне, не має більше наміру робити передачу про мої вірші? Міло не написав мені, отже із запрошення до Німеччини також нічого не вийшло?

Від Гільди Шпіль{134} я отримав десь зо два місяці тому милого листа, досі це все; на мого листа, в якому я запитую, чи існують перспективи знайти видавця, вона не відповіла.

Мені дуже прикро від цієї історії з віршами, проте ніхто не допомагає. Tant pis[2]{135}.

Дай невдовзі знову чути про себе, Інґе. Я завжди радію, коли ти пишеш. Я справді радію{136}

Пауль

Твого пакуночка я, на жаль, не одержав; напевне, він загубився.

29 {137} Інґеборґ Бахман до Пауля Целана, Відень, 21.2.1952

21-го лютого 1952 р.

Дорогий Паулю,

вчора я отримала Твого листа за 16-те — я Тобі дякую. Пробач, що я все-таки ставлю Тобі ще декілька запитань, і, якщо Ти віриш у можливість дружніх стосунків між нами, то відповісти на них не має бути для Тебе обтяжливо.

Отож, я не хочу створювати