Макс Оганесон - Дослідження фіторізноманіття буферних зон агроценозів, Макс Оганесон

Узагальнюючи вивчення часток комахозапильних та інвазійних квітучих від загальної кількості квітучих у різних часових групах можна побачити, що якщо станом на травень у буферних зонах-екотонах (1, 4) більша частка комахозапильних видів позитивно корелює з більшою часткою інвазійних видів, то станом на липень у буферних зонах однотипних агроценозів (2, 3) спостерігається аналогічна ситуація. Це підтверджує значний відсоток інвазійних видів серед квітучих комахозапильних (н-д, Айстрові: 7 інвазійних із 21 у загальному списку) (табл. 3.1).

Динамічні зміни буферних зон агроценозів у часі стосуються змін рослинного покриву при повільному переході одного фітоценозу в інший, спричиненому людською діяльністю (вторинні сукцесії) (Жук, Костишин, 2007).

Рис. 3.9. IJa подібності фіторізноманіття буферних зон агроценозів у часі

Так, співставляючи видове багатство досліджуваних буферних зон дослідної станції ННІБХБ «Жучка» у різних часових групах (табл. 3.2) та індекс їх подібності за Жаккаром у часовому розрізі виявлено найбільшу розбіжність (IJa = 42 %) для трансекти 3, для якої загальна кількість видів у липні збільшилася на 10 порівняно з травнем (найбільша різниця порівняно з іншими трансектами) (рис. 3.9). Для трансект 4 і 2 показано більшу подібність у часі (відповідно 59 і 53 %) порівняно з іншими досліджуваними при тому, що видове багатство у липні зростало лише на 5 і 6 видів. Ймовірно, на трансекті 4 найменше спостерігається змін у часі (IJa = 59 %) через наявність некерованого людиною полем. Для трансекти 1 розбіжність у часових групах теж достатньо висока (43 %) при тому, що видове багатство у липні збільшується зовсім незначно, на 2 види. Очевидно, на даній трансекті одні види у часі змінюються іншими, що може бути пов’язано із змінами більшого затінення буферної зони-екотону в липні впливом агроценозу високої кукурудзи, зміни вологості та температури (табл. 3.2; рис.3.9).

Порівняльний аналіз фіторізноманіття буферних зон агроценозів за індексом подібності Жаккара у різних просторових групах станом на травень 2024 р. показав найбільшу подібність буферних зон-екотонів (трансекти 1 і 4) (IJa = 83 %) (рис. 3.10).

Рис. 3.10. IJa подібності фіторізноманіття буферних зон агроценозів у різних просторових групах станом на травень 2024 р.

Оскільки саме інвазійні види стирають відмінності між різними природними системами чи буферними зонами агроценозів, то ймовірно саме більший їх відсоток на цих ділянках зумовлює найбільшу подібність. Підтвердженням цього факту є достатньо велика станом на травень 2024 р. частка квітучих інвазійних видів (12 %), однакова на цих трансектах (рис. 3.8). Найбільшу розбіжність станом на травень 2024 р. виявлено для трансект 3-4 (буферна зона між агроценозами сої і буферна зона-екотон між агроценозом сої та некерованим природним полем) (IJa = 36 %) (рис. 3.10). Ймовірно, що саме для цих трансект найменша кількість спільних інвазійних видів та найбільша кількість видів, наявних лише в одній і другій трансектах.

Співставлення подібності (IJa) буферних зон агроценозів у різних просторових групах станом на липень 2024 р. показав вже найбільшу подібність буферних зон 3-4 (IJa = 82 %) (рис. 3.11).

Рис. 3.11. IJa подібності фіторізноманіття буферних зон агроценозів у різних просторових групах станом на липень 2024 р.

Даний факт, також, можна пояснити найбільшим відсотком саме на цих трансектах станом на липень 2024 р. квітучих інвазійних видів (26 і 17 %) (рис. 3.8). Найбільшу розбіжність між буферними зонами агроценозів у різних просторових групах станом на липень 2024 р. встановлено для трансект 1-2 (відповідно буферна зона-екотон між агроценозами сої і кукурудзи та буферна зона між агроценозами сої, однотипна) (IJa = 30 %) (рис. 3.11). Це може бути зумовлено найменшим для трансекти 1 індексом подібності у часовому розрізі (див. рис. 3.9), коли одні види у часі змінюються іншими і це пов’язано із змінами умов навколишнього середовища цієї буферної зони саме в липні впливом агроценозу високої, на даний момент кукурудзи. Отже, подібність буферних зон агроценозів у різних просторових групах у межах певного агроландшафту більшою мірою визначається відсотком квітучих інвазійних видів на даний момент часу.

*ДЕЯКІ ЗОБРАЖЕННЯ НЕ ДОСТУПНІ ЧЕРЕЗ НЕВІДПОВІДНІСТЬ ФОРМАТУ ДЛЯ ЗАВАНТАЖЕННЯ!