Аліна Шапошник (Аліса Кін) - Більше позитиву, Аліна Шапошник (Аліса Кін)

Зараз.

 - Друзі моєї сестри, мої друзі, - Гліб посміхнувся.

 - Вибач, але не можу того ж сказати про тебе, - я розвернулася і пішла до своєї кімнати.

Через декілька хвилин до неї увійшла Настя.

 - Ти як?

 - Як? Настя! Чому не сказала, що Гліб твій брат? - я була схожою на скривджену дитину, але не могла з цим нічого вдіяти.

 - Розумієш, я звикла стояти осторонь його справ. Спочатку я не зрозуміла про кого ти говориш. А коли почала все зіставляти, здогадалася. Ти ж знаєш, що серйозні розмови не для мене. Я постійно літаю у хмарах. Слухаю, а потім приходять якісь думки, і оповідач перетворюється в персонажа німого кіно.

До кімнати увійшла Маша.

 - Так, Лера, більше позитиву! - Машині слова були не по темі, адже це моя стоп фраза, а зараз ми говоримо саме про Гліба.

 - Відмінно! Просто немає слів. Буду знати, Настя, що коли захочу виговоритися без читання моралей, ти станеш ідеальним кандидатом для цього.

 - У нас гість, тому ми все спокійно вийдемо до нього і будемо дуже гостинними. Лера, чуєш, дуже, - Маша нагадувала мою маму.

 - Гаразд. Спробую.

Я знайшла в собі сили заспокоїться і вгамувати тривожність. Спасибі йозі, я стала спокійнішою і впевненішою у собі. Ще навчилася контролювати свої думки і почуття, але в даний момент потерпіла фіаско і намагалася реабілітуватися. Просто Гліб виявився індикатором, перевіркою міцності моїх тренувань і медитацій. Психічного розладу у мене немає, це показав тест з чорнильними плямами Роршаха. Мій стан також не можна було віднеси до депресії, шкала Бека підтвердила це. Маші ж треба було на комусь відточувати свою майстерність. Не знаю щодо вчених, але свій нинішній стан я б назвала безвихідним. На щастя для всіх, я весь вечір залипала у телефоні і тільки іноді сміялась з усіма. Якщо так будуть проходити і інші вечори разом з Глібом, можу сказати, що ми зможемо співіснувати за даних обставин.

* * *

Ми зібралися у залі для обговорення дня народження Насті, хоча все нагадувало обговорення її особистого життя.

 - Наскільки я пам'ятаю, Попелюшка ніколи не просила собі принца, а тільки вихідний і гарну сукню.

 - Настя, ти помиришся з колишнім?

 - Ні, це те ж саме, що дивитися один і той же фільм жахів, де в кінці головні герої помирають, але думаючи і сподіваючись, що все ж таки вони виживуть і буде хеппі енд.

 - Він же тебе терпів з твоїм характером.

- Припускаю, що коли Творець наділяв мене талантами, то пожартував і вирішив, що я буду тріпати усім нерви. Я познайомилася з хлопцем.

 - Ого!

 - Круто!

 - Але запрошувати його на мій День Народження ще рано. У нього випробувальний термін тільки почався.

 - Він же не на роботу влаштовується.

 - Над відносинами теж потрібно працювати.

 - А ти йому зараз будеш демо-версію себе показувати або ж будеш справжньою?

 - Починати відносини з брехні неправильно.

* * *

День Народження Насті проходив дуже весело. Гліб теж прийшов, на подив один. Дві Настині подруги фліртували з ним, але на них не звертав увагу. Зате їм він обдаровував мене. Куди б я не йшла, він слідував за мною, весь вечір був біля мене.

У всіх конкурсах треба було пити, як переможець або переможений. Конкурси розбавляли тостами і смачними закусками. Дуже гарне побажання сказав Гліб. Чомусь я його добре запам'ятала: «Перестань переживати з приводу особистого життя. Коли прийде твій час, вірніше, коли ти будеш готова до відносин, обов'язково з'явиться хлопець, який буде тебе любити більше і буде гідним тебе. Запам'ятай, в нашій родині виходять заміж і одружуються тільки через кохання. Це традиція не одного покоління». У цей момент я навіть розплакалася, але ніхто цього не помітив, тому що увага всіх була прикута до Насті. Звідки ця сентиментальність? Як же він мене дратує.

Відчуваючи, що стан мого організму на межі, вирішила приготувати собі міцну каву і попленталася на кухню.

 - Що ти робиш на кухні? - почула за спиною знайомий голос.

 - Намагаюся зробити каву, щоб не заснути, - сказала я, але мій язик заплітався і спотворював вимову.

 - Ти ж можеш піти у свою кімнату.

 - Уже була. Там спить Оля. Інші кімнати теж зайняті, а в залі сидять дві дівчини, які обговорюють нудні речі.

 - Ти ледве тримаєшся на ногах, присядь. Я відвезу тебе туди, де роблять смачну каву і можна поспати. Я викличу таксі.

 - Ти ж мене ненавидиш, чому, ти для мене це робиш? Ми з тобою не спілкувалися більше трьох місяців.

 - Ти така смішна, коли п'яна.

 - Я твереза.

 - Все, що я скажу тобі зараз, ти забудеш. Наше таксі вже приїхало.

 - Все одно скажи.

 - З появою тебе моє життя кардинально змінилося. Спасибі тобі.

У мене трохи паморочилося у голові, але я чітко чула його слова.