Нікколо Макіавеллі - Про військове мистецтво, Нікколо Макіавеллі

і вмінню зберігати його в поході і в бою; це досягалося легко, оскільки молоді солдати змішувалися з більш досвідченими, які вже служили і знали, як зберігається рівняння.

КОЗІМО. Які вправи ви б рекомендували своїм солдатам?

ФАБРІЦІО. Майже всі, про які ми говорили: я б змусив їх бігати, боротися, стрибати, носити зброю важчу за звичайну, стріляти з лука і самострілу; я б додав ще рушницю — зброю, як ви знаєте, нову і безумовно необхідну. Я ввів би ці вправи для всієї молоді моєї країни, але звернув би особливу увагу на добірних, яким судилося згодом воювати: вони вправлялися б кожного вільного дня.

Потім я навчав би їх плавати; це дуже корисно, бо не усюди є мости або готові судна для переправи через річки. Солдат, який не вміє плавати, позбавляється великої переваги і мимоволі упускає багато зручних випадків. Римляни тому і запровадили військові навчання юнацтва на Марсовому полі, де поруч протікав Тібр; молодим людям, втомленим від вправ на суші, можна було освіжитися у воді і, до речі, навчитися плавати.

Зрештою, за прикладом древніх, я запровадив би спеціальні вправи для кінноти; вони необхідні, тому що важливо не просто вміти їздити верхи, але їздити так, щоб людина могла на коні цілком володіти собою. Для цих вправ використовували дерев’яні коні, на яких молоді люди мали підхоплюватися в повному озброєнні або беззбройними, до того ж без будь-якої допомоги і з першого разу. Зрештою люди досягали такої досконалості, що за знаком начальника вся кавалерія спішувалася в одну мить, а за іншим знаком — з тією ж швидкістю знову була на коні.

Всі ці вправи, піші або кінні, проводилися тоді цілком безперешкодно, та й тепер будь-яка республіка або будь-який князь можуть ввести їх без будь-яких ускладнень, як показує досвід деяких міст Заходу, які зберегли ці звичаї. Жителі розділені там на кілька загонів, названих ім’ям роду зброї, що використовується ними на війні. Застосовували вони списи, алебарди, луки, рушниці, і тому називаються списоносцями, алебардьєрами, лучниками і фузилерами.

Всі жителі зобов’язані заявити, в який загін вони мають намір записатися, але так як деякі через вік або через інші причини не годяться для війни, то з кожного загону виділяються добірні частини тих, хто «присягнув», які зобов’язані у вільні дні вправлятися з обраною зброєю. Влада відводить кожній частині поле для навчань, і всі записані в загін, крім тих, хто «присягнув», вносять необхідні гроші на витрати.

Усе це могли б робити і ми, але наша легковажність загалом заважає кожному розумному рішенню. У древніх завдяки описаним мною вправам була хороша піхота, і тільки цим пояснюється перевага цих західних піхотинців над нами. Древні навчали своїх солдатів або вдома, як це робилося в республіках, або в таборах, як робили імператори, з причин, про які я вже говорив. Ми ж не хочемо навчатися вдома і не можемо робити це в таборі, бо наші війська складаються з чужих підданих і не можна їх примусити проходити яке-небудь навчання, якщо вони не хочуть. Призвело ж це до того, що спочатку зникло навчання, а потім пішов загальний розлад військових сил, і тепер як королівства, так і республіки, особливо італійські, знаходяться в стані повного занепаду.

Повертаючись до нашої розмови, я повинен сказати, що мати звичку до військових вправ, бути загартованим, сильним, швидким і спритним недостатньо, щоб стати хорошим солдатом: він зобов’язаний знати своє місце в строю, вміти відрізнити свій прапор від іншого, розуміти всі сигнали, слухатися голосу начальника.

Він мусить виконувати все це належним чином на місці, під час відступу і наступу, в бою і в поході, бо без цієї дисципліни, без найсуворішого дотримання і виконання цих правил ніколи не було б справжнього війська.

Немає жодного сумніву в тому, що відважні люди, але розрізнені, набагато слабкіші боязких і згуртованих, тому що рух в строю заглушає в людині усвідомлення небезпеки, тим часом як безлад зводить нанівець саму відвагу. Все, що я скажу далі, буде для зрозумілішим, якщо ви звернете увагу на наступне: усі народи під час організації своїх військ або народних ополчень встановлювали якусь одну основну військову частину, яка по-різному називалася в окремих країнах, але майже однакову за кількістю людей, бо в неї завжди входить від 6000 до 8000 осіб.

У римлян ця частина називалася легіоном, у греків — фалангою, у галлів — катервою. Одні швейцарці ще зберегли деяку тінь древніх військових установ і називають цю частину ім’ям (баталія), яке збігається з нашим словом «бригада». Частини ці всюди розділені на батальйони, влаштовані по-різному. Ми будемо вживати в розмові слово «бригада», як більш відоме, і покажемо, як найкраще її влаштувати, слідуючи стародавнім і новим зразкам.

Римський легіон, що складався з 5000 або 6000 осіб, ділився на 10 когорт, і точно так само я пропоную розділити нашу шеститисячну піхотну бригаду на 10 батальйонів. У кожному батальйоні має бути 450 осіб, з них 400 важкої піхоти і 50 із легким озброєнням; у важкій піхоті буде 300 осіб зі щитами і мечами, яких ми назвемо щитоносцями, і 100 осіб з піками, або діючі пікінери; легка піхота складається з 50 осіб, озброєних рушницями, самострілами, алебардами і круглими щитами; вони отримають давню назву — діючих велітів; у всіх 10 батальйонах буде 3000 щитоносців 1000 діючих пікінерів і 500 діючих велітів, тобто 4500 осіб.

Раніше ми говорили, що в бригаді має бути 6000 вояків; тому нам треба додати ще 1500 піхотинців, саме — 1000 осіб з піками, або запасні піки, і 500 легкоозброєних, або запасних велітів. Таким чином, половина моєї піхоти складалася б із щитоносців, а інша половина отримала б піки або іншу зброю. На чолі кожного батальйону стояв би один начальник, 4 центуріони і 40 декуріонів; крім того, ще начальник діючих велітів і при ньому 5 декуріонів. На чолі 1000 запасних пік я б поставив 3 начальники при 10 центуріонах і 100 декуріонах, а запасні веліти отримали б 2 начальники, 5 сотників і 50 декуріонів.

Далі я призначив би одного командира для всієї бригади; кожний батальйон отримав би свій прапор і музику. Отже, бригада з 10 батальйонів складалася б з 3000 щитоносців з мечами 1000 діючих і 1000 запасних пік, 500 діючих і