Нікколо Макіавеллі - Про військове мистецтво, Нікколо Макіавеллі

500 запасних велітів, всього 6000 піхоти, в якій було б 600 декуріонів і 15 начальників батальйонів з 15 прапорами і трубачами, 55 сотників, 10 начальників діючих велітів і один командир всієї бригади з прапором і музикою.

Я навмисне кілька разів повторив вам цей устрій, щоб ви не заплуталися згодом, коли я буду пояснювати способи побудови батальйонів і військ в бойовий порядок. Кожний король або республіка, яка бажає підготувати своїх підданих до війни, повинні були б ввести у себе цей устрій і озброєння, набираючи при тому стільки бригад, скільки країна в змозі дати. Коли їх устрій відповідно до мого поділу буде закінчений, починається навчання строю і військовим вправам по батальйонам.

Звичайно, кожний батальйон за своєю нечисленністю не може мати зовнішній вигляд справжнього війська, але кожний солдат може навчитися всьому, що йому потрібно знати, бо всі побудови військ бувають двоякого роду: дії кожного окремого солдата в батальйоні і дії всього батальйону, що складає разом з іншими військо. Якщо люди добре навчаться першим рухам, вони легко засвоять наступні, але, не знаючи основних одиночних рухів, ніколи не можна навчитися діяти цілими частинами.

Я вже говорив, що кожен батальйон сам може вчитися зберігати рівняння при будь-якому марші і у всякій місцевості. Він повинен вміти шикуватися в бойовий порядок, розуміти бойові сигнали, слухатися їх, як моряк слухається свистка, і знати тому, що робити — стояти на місці, чи йти вперед, відступати або повернутися, звернувши в цю сторону зброю. Якщо війська добре тримають стрій при кожному русі і на будь-якій місцевості, добре розуміють розпорядження начальника, що передаються сигналами, і вміють миттєво перебудовуватися, вони легко навчаться всім рухам, які їхньому батальйону доведеться виконувати при з’єднанні його з іншими в ціле військо.

Однак ці загальні рухи ніяк не можна вважати неважливими, і тому необхідно в мирний час раз або двічі на рік збирати всю бригаду, шикувати її за зразком цілого війська і кожен день тренувати, як перед боєм, розташувавши на своїх місцях центр, фланги і запасні частини. Полководець, вибудовуючи військо в бойовий порядок, завжди передбачає або вже відомого, або прихованого ворога; тому військо повинно бути підготовлене і до явного, і до раптового нападу. Його треба навчити так, щоб воно завжди було готове до бою під час руху, а солдати завжди знали, що їм робити.

Якщо ти вчиш їх боротьбі з видимим ворогом, покажи їм, як зав’язується бій, куди треба відійти; якщо напад відбито, хто повинен зайняти їхнє місце; навчи їх розрізняти свій прапор, сигнали, голос начальника і таким чином підготуй їх до цих удаваних сутичок і нападів, щоб вони з нетерпінням очікували справжніх. Мужність війська створюється не хоробрістю окремих людей, а правильним строєм, тому що, якщо я борюся попереду, знаю, куди мені в разі невдачі відійти і хто займе моє місце, я завжди буду битися хоробро, сподіваючись на близьку допомогу. Якщо я перебуваю позаду, то поразка передніх рядів мене не злякає, бо я заздалегідь був до цього готовий і навіть чинив так, щоб винуватцем перемоги мого начальника був саме я, а не інші.

Ці вправи, безумовно, необхідні в країні, де військо створюється заново, але потрібні і там, де воно давно вже існує. Римляни з дитинства знали устрій свого війська і тим не менше, перш ніж йти на війну, мали безперервно навчатися під керівництвом начальників. Йосип Флавій розповідає в своїй «Історії», що завдяки цим постійним вправам виявлялися корисними в бою навіть той натовп, який завжди йде за військами для наживи і торгівлі, тому що всі знали рівняння і вміли битися в строю.

Що ж стосується нового війська, зібраного для війни, яка вже ведеться, або народного ополчення, якому ще доведеться битися в майбутньому, то там без цього навчання нічого зробити не можна ні з окремим батальйоном, ні з цілим військом. Військове навчання — річ необхідна, і треба самим ретельно вчити новачків і вдосконалювати тих, хто вже щось знає; на це не шкодували ні часу, ні праці багато чудових полководців.

КОЗІМО. Мені здається, що ці міркування вас дещо відволікли, оскільки ви ще не пояснили нам, як ведеться навчання окремого батальйону, а говорили про ціле військо і про битви.

ФАБРІЦІО. Ви маєте рацію. Я глибоко відданий древнім принципам, і мені боляче, коли я бачу, що їх полишили; проте не турбуйтеся, я зараз повернуся до свого предмету. Я вам вже казав, що при навчанні батальйону найважливіше — це добре дотримуватися рівняння фронту. Для цього є вправа, яка називається «равлик».

Я вам вже раніше говорив, що батальйон має складатися з 400 осіб важкої піхоти, і надалі триматимуся цієї цифри. Поставивши людей у 80 шеренг по 5 осіб в кожній, я привчу їх згортатися і розгортатися як на швидкому, так і на тихому кроці. Все це треба бачити, а не описувати, та й опис тут не такий важливий, тому що кожний причетний до воєнної справи знає, як виконується ця вправа, потрібна лише для того, щоб привчити солдата дотримуватись рівняння.

Перейдемо до побудови батальйона у бойовий порядок. Це робиться трьома способами: перша і найбільш корисна форма — зібрати всю масу у вигляді двох з’єднаних квадратів; друга форма — квадрат з висунутими вперед частинами фронту; третя — квадрат, всередині якого залишається порожній простір, який ми називаємо «площею». Перша побудова робиться двома способами. Перший спосіб — подвоєння рядів, тобто друга шеренга вступає в першу, четверта в третю, шоста в п’яту і т. д.; таким чином, наприклад, замість 5 рядів і 80 шеренг виходить 10 рядів і 40 шеренг. Подвійте знову ряди, вливаючи одну шеренгу в іншу, і вийде 20 рядів по 20 шеренг.

Рис. 1

Примітка. Цей рисунок демонструє побудову батальйону до бою при загрозі неприятеля з фронту

Вийде побудова приблизно у вигляді двох прямокутників, тому хоч кількість людей з кожної сторони однакова, але в шерензі, де солдат стоїть пліч-о-пліч і лікоть до ліктя з сусідом, він займає менше місця, ніж в ряду, де солдати відстоять один від одного щонайменше на два лікті. Таким чином, чотирикутник в глибину довший, ніж від флангу до флангу.

Оскільки нам сьогодні часто доведеться говорити про