Анна Скрипка - Академія Ніваріум. Літня практика, Анна Скрипка

- Мій Смерч нас винесе.

- А як же Біс?

- А ось якраз для цього мені і потрібна магія.

І ось тут би мені запитати, що він збирається начаклувати, але думки перескочили на зовсім інше. Поділитися магією можна декількома способами, і усі вони потребують тактильного контакту.

Найпростіший, повільніший і малоефективний - через рукостискання, але в цьому випадку багато мани[3]  розсіюється, а донор витрачає більше зусиль, ніж вимагається. Цей варіант використовується рідко, як правило, в чоловічій компанії.

Другий, найоптимальніший, досить швидший і ефективний через поцілунок.  Досить часто, команди магів складають з різностатевих напарників, якраз на такий випадок.

Третій варіант - секс, дозволяє не тільки поділитися магією, але і врівноважити її між контактуючими магами. Та як можна вже здогадатися, він є найрезультативніший, а за умови взаємної симпатії, ще і приємний.

Замислившись над питанням, як би я поступила, опинившись в подібній ситуації з Яном, закінчила забір крові і обполоснула пляшку у болоті. Виконавши своє завдання, підійшла до Гору, він якраз в цей час закінчував палити невідому нежить, рубаючи її на частини і підштовхуючи їх у вогнище.

- Впоралася? Молодець, - похвалив мене Карро, забираючи пляшку, а потім без попередження притягнув до себе і поцілував.

Спочатку вимогливий і жорсткий поцілунок змінився ніжним і м'яким, таким, що викликав у мене марш мурашок по спині. Потім я відчула легке запаморочення і паління в грудях, що ознаменували втрату магічних сил. Коли хвиля жару почала наростати і запаморочення посилилося, Гор відсторонився.

- Ну, от і все, можеш вважати, що врятувала нас від зайвого блукання по болоту, - гмикнувши, хлопець пішов ховати зібрану кров в похідну сумку.

Він ще щось комусь говорив, але я вже не звертала уваги - запаморочення не проходило, і незабаром я відчула, що втрачаю свідомість. До того, як все потонуло в пітьмі, до мене долинуло гарчання Біса і лайка Абігора.

[1] Немертві – нежить, загальна назва істот, які вже померли, але поводяться, ніби ще живі.

[2] Гаул - злий дух, який мешкає в місцях масового поховання або загибелі людей. Харчується людською енергією та плоттю. Залежно від місця проживання виглядає по-різному, в даному випадку, це був болотяний гаул і виглядав він як людина з великою статурою, короткими ногами та непропорційно довгими руками з короткими товстими пальцями. Голова схожа на жаб’ячу на товстій шиї, вуха у вигляді отворів прикриті гострими плавцями. Очі, позбавлені білків, були повністю чорні.

[3] Мана – одиниця виміру магії.