Роман Миколайович Коваль - Багряні жнива Української революції, Роман Миколайович Коваль
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Світлина Володимира Савченка
Примітки
[1]
Правда (Кубир) (1877, с. Любимівка Олександрівського пов. Катеринославської губ., тепер Вільногірський р-н Запорізької обл. — 13.11.1921, с. Туркенівка Олександрівського пов. Катеринославської губ., тепер с. Малинівка Гуляйпільського р-ну Запорізької обл.). Повстанський отаман; командир загону, командир полку, начальник лазаретів Повстанської армії Н. Махна. Народився в родині наймитів. Анархіст-терорист із 1904 р. Внаслідок травми 1905 року втратив ноги. У 1907–1917 рр. заробляв на прожиття, граючи на гармошці. Зарубаний червоноармійцями.
(обратно) [2]Щусь Феодосій (1893, с. Дібрівка Олександрівського пов. Катеринославської губ., тепер с. Велика Михайлівка Покровського р-ну Дніпропетровської обл. — червень 1921, м. Недригайлів, тепер Сумської обл.). Повстанський отаман (від червня 1918), член штабу 3-ї Задніпровської бригади ім. батька Махна (лютий — травень 1919), начальник кавалерії загону Н. Махна (липень — серпень 1919), командир кавалерійської бригади 3-го корпусу (вересень — грудень 1919), член штабу Повстанської армії Н. Махна (травень 1920 — квітень 1921), начальник штабу 2-ї групи Повстанської армії (травень — червень 1921). Народився в сім’ї наймитів. Від 1915 р. служив матросом на російському флоті. Активний учасник гуляйпільської «Чорної гвардії». Організатор дібрівської групи анархо-терористів. Убитий у бою проти 8-ї дивізії Червоного козацтва.
(обратно) [3]Гетьманська варта — поліція часів Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського.
(обратно) [4]Дібрівка (Дібрівки, Діброва) Олександрівського повіту Катеринославської губ. — тепер с. Велика Михайлівка Покровського району Дніпропетровської області.
(обратно) [5]Колись велике село Бурлацьке тепер навіть не має сільради і підпорядковане сільраді с. Чубарівка Пологівського району Запорізької області.
(обратно) [6]Кірпічов Лев Нилович (нар. 18.11.1876) — генерал-майор лейб-гвардії кінної артилерії, з 24 жовтня 1918 р. — командир Київської добровольчої дружини і Зведеного корпусу гетьманської армії. Один з організаторів оборони Києва від «банд Петлюри». Російський монархіст.
(обратно) [7]Крушинський 1919 року став державним секретарем уряду УНР.
(обратно) [8]Житомирська юнацька школа.
(обратно) [9]Не плутати з селом Біла Криниця Рівненського району Рівненської області.
(обратно) [10]Нарис написано у співавторстві з Костем Завальнюком 2003 року.
(обратно) [11]Село Велика Мечетня належало до Балтського повіту Подільської губернії, нині — Кривоозерського району Миколаївської області.
(обратно) [12]Тепер село Волочиського району Хмельницької області.
(обратно) [13]Цей отаман називався ще й Чорною Хмарою. Його справжнє прізвище — Антон Якович Гребенник (15.1.1890, с. Велика Михайлівка Катеринославської губ. — після 30.11.1923).
(обратно) [14]Перемикінці — частини генерала Перемикіна, який підлягав комітету Бориса Савінкова, ідеолога «третьої Росії».
(обратно) [15]Справжнє прізвище вбивці було Мазур. По-вуличному називали його Матеєм, а частіше глузливо — Матеяшко, тобто «недороблений Матей». За вбивство отамана одержав він, як твердить інше джерело, 10 мільйонів рублів. Пізніше селяни помстилися за смерть отамана і киями забили Матеяшка.
(обратно) [16]Розділ написано на початку листопада 2004 року.
(обратно) [17]Нарис написано у співавторстві з Олександром Солодарем.
(обратно) [18]Велика Михайлівка (Дібрівки, Діброва) Олександрійського повіту Катеринославської губернії — тепер с. Велика Михайлівка Покровського району Дніпропетровської області. В цьому селі народився також отаман Феодосій Щусь (1893–1921).
(обратно) [19]Не плутати з чернігівським отаманом Євгеном Ангелом.
(обратно) [20]Бахмут — тепер м. Артемівськ Донецької області.
(обратно)Оглавление Відомості про видання Від автора Леонід Череватенко Україна, умивана кров'ю 1. Народження синьожупанника 2. «Видиш, брате мій…» 3. Другий всеукраїнський військовий з'їзд 4. «Зрада!» 5. Виступ полуботківців 6. Київ. 26 липня 1917 року 7. Так творилася Українська революція 8. Сам на сам із «братнім» народом 9. Був третій день Різдва 1917 року 10. Трагедія на станції Яблонна
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Багряні жнива Української революції, Роман Миколайович Коваль», після закриття браузера.
