Джеймс Аллен - Біблія саморозвитку. Ілюстроване видання. Наполеон Гілл. Думай і багатій. Лао Цзи. Дао-де-цзин. Джеймс Аллен. Як людина мислить

захопити багатства ворога — виклич у солдатів матеріальну зацікавленість. Якщо в бою було захоплено більше десяти колісниць, віддай їх тим, хто захопив, але поміняй на колісницях прапори, а потім змішай зі своїми; милуй бранців і добре з ними поводься — це зветься перемогти ворога і зміцнити своє становище.

8. Тому кажуть: цінна перемога, але не цінне зволікання! Саме через це від полководця, що збагнув мистецтво війни, залежать долі людей, на ньому відповідальність за безпеку і крах держави.

Глава 3. Планування атаки

Сун-цзи сказав:

1. Загальний закон війни такий: найкраще за все зберегти країну ворога, гірше — її зруйнувати країну; найкраще змусити військо ворога здатися, гірше — розбити це військо; найкраще змусити батальйон ворога здатися, гірше — цей батальйон розбити; найкраще приборкати роту ворога, гірше — її розгромити; найкраще змусити відділення ворога здатися, гірше — її захопити силою.

2. Тому сказано: здобути в ста битвах сто перемог — це не найкраще з кращого. Треба без бою примусити солдатів противника здатися — ось, краще з кращого! Найкраще перемогти, попередивши дії ворога, гірше — дипломатичними переговорами, ще гірше — здобути перемогу у війні, найгірше з усього — облога ворога. Атакувати потрібно тільки тоді, коли не маєш іншого виходу. Щоб зібрати спорядження і підготувати важкі бойові колісниці, знадобитися три місяці. Для того, щоб викопати рови і звести насипу знадобитися ще три місяці. А потім полководець згораючи від нетерпіння і гніву, посилає своїх солдатів, немов мурах, на облогу, з них третя частина гине, але фортеця як і раніше не взята, — такі атаки призводять до загибелі!

3. Майстерний у веденні війни перемагає солдатів супротивника без бою; захоплює міста не атакуючи; знищує країни, не затягуючи війну. Коли ведеш війну з Піднебесною, необхідно повною мірою використовувати військову хитрість, тоді солдати не будуть втомлюватися, а користь буде абсолютною — це і є закон планування нападу! Тому, при веденні бою, скористайся наступними правилами: якщо твоє військо в десять разів більше війська противника — оточуй; якщо в п'ять разів — атакуй; якщо в два рази — розділи військо противника на частини; якщо твоє військо майже однаково з військом противника — вигадай стратегічну хитрість, щоб перемогти; якщо твоє військо менше — знайди спосіб оборонитися; якщо твоє військо набагато гірше, ніж у супротивника — зумій ухилитися. Коли маленьке військо не поступається — воно стає здобиччю ворога.

4. Головнокомандувач — опора країни, коли опора міцна, держава процвітає, коли опора хитка — слабшає. Государ може здійснити три вчинку, які зашкодять війську:

— государ не знає, що не можна виступати, але наказує виступити або не знає, що не можна відступати, але наказує відступити — це називається стримувати армію;

— государ не знає основ управління армією і армійських законів — це призводить до розгубленості і сум'яття.

— государ не знає основ ведення бою і завдань армії і це породжує у командирів сумніви.

Коли вся армія в розгубленості і охоплена сумнівами, князі скористаються цим — це називається посіяти заворушення в своїй армії та привести ворога до перемоги.

Перемагають у п'яти випадках: якщо знають при яких обставинах можна вести війну, а при яких ні; якщо знають, коли можна перемогти малою кількістю, а коли великою; якщо у старших і молодших збігаються думки і бажання; якщо сам підготувався, а ворога застав зненацька; якщо головнокомандувача має здібності, а государ йому не заважає. Ці п'ять обставин — шлях до перемоги.

5. Тому кажуть: хто знає себе і знає противника, той в ста перемогах не потерпить жодної поразки; хто знає противника, але не знає себе, той буде чергувати перемогу і поразку; хто не знає ані себе, ані супротивника, той в битві за будь-яких обставин може отримати нищівного удару.

Глава 4. Умови

Сун-цзи сказав:

1. Той, хто вправний у веденні війни, не допустить перемоги над собою. Він дочекається сприятливих обставин і здобуде перемогу над противником. Бути переможеним чи ні — залежить від тебе, а отримаєш ти перемогу чи ні — залежить від ворога. Майстерний у веденні війни знає: можна вберегти себе від поразки, але не можна примусити ворога віддати тобі перемогу. Тож кажуть: перемогу можна передбачити, але не можна гарантувати.

2. Хто не хоче бути переможеним — обороняється, хто хоче перемогти — нападає. У тих, хто обороняється — недостатньо сил, у тих, хто наступає — їх в надлишку. Вправний в обороні, настільки глибоко приховує від ворога справжній стан речей, немов «знаходиться глибоко під землею»; вправний у нападі, діє настільки раптово і стрімко, немов «спускається з дев'ятого неба». Той, хто може все це одразу — збереже свою армію і здобуде перемогу!

3. Бачити перемогу там, де її побачить будь-хто — це не верх прозорливості! Здобути перемогу, про яку всі в Піднебесній сказали: «Легко!», — це не верх мудрості! Адже не вважається, що у того, хто може підняти пушинку, є велика сила, а у того, хто може бачити сонце і місяць — гострий зір, а у того, хто чує грім — гострий слух. У давнину, всі великі полководці перемагали легко, тому така перемога не прославляла їх мудрість, та не оспівувала їх подвиги. Але це говорить про те, що в організації війни вони не припустилися помилок, не було помилок — це значить, що були вжиті всі заходи, і це була перемога над тими хто вже заздалегідь програв! Тому майстерний у веденні війни повністю огороджує себе від поразки, але він ніколи не упустить можливості вразити супротивника. Кажуть: армія-переможець, спочатку розраховує перемогу, а потім кидається в бій, армія котра програла, спочатку кидається в бій, а потім сподівається на перемогу.

4. Той, хто вправний у веденні війни, осягає істину та слідує закону, і тоді в його силах розпоряджатися перемогою і поразкою.

5. «Закон війни» говорить: перше — це «розмір», друге — це «кількість», третє — це «чисельність», четверте — це «порівняння», п'яте — це «перемога». Для країни важливе значення має «розмір» території, бо від «розміру» території залежить «кількість» населення і ресурсів, а від «кількості» населення і ресурсів залежить «чисельність» армії, а від «чисельності» армії залежить результат «зіставлення» сил, а від результату «зіставлення» сил залежить «перемога». Тому кажуть: армія-переможець виглядає немов скеля поруч з камінцем, а переможена армія, виглядає немов камінець у