Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Фантастика » I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі 📚 - Українською

Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі

31
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "I прокинеться Левіафан" автора Джеймс С. А. Корі. Жанр книги: Фантастика.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 146 147 148 ... 244
Перейти на сторінку:
class="calibre1">Міллера на пів секунди засліпило. Зір повертався поступово, а разом із ним зростало збентеження. Наомі різко втягнула

в себе повітря, Голден зойкнув. Із підсвідомості проривався

настрашений крик, але Міллер примусив себе мовчати. Це

просто місце злочину. Просто тіла.

Але ж не просто.

Над ним нависав реактор — знерухомлений, мертвий. І весь

вкритий шаром людської плоті. Міллер міг роздивитися руки, долоні з пальцями, розчепіреними так широко, що аж боляче

дивитися. Хребет із ребрами на всі боки, наче довжелезна змія із

ногами комахи-покруча. Він спробував віднайти сенс у тому, що

вгледів. Йому не вперше доводилося бачити понівечені тіла. Він

знав, що ота довга, схожа на канат, штуковина ліворуч — це

кишківник. Ось тут тонка кишка розширюється, переходячи

в пряму. А ось тут прозирають упізнавані обриси черепа.

Та крім того, поміж знайомої анатомії смерті та почленованих

тіл причаїлося щось інше: мушлі-спіралі; жмути м’яких чорних

волокон; блідий обшир чогось, схожого на шкіру, посічену

зяброподібними прорізами; напівсформована кінцівка, на

вигляд, як комаха й ембріон одночасно, але насправді ні те, ні

інше. Скрижаніла мертва плоть огортала реактор, немов

апельсинова цедра. Екіпаж стелс-корабля. А може, і «Скопулі»

також.

Усіх, крім Джулі.

— Отаке-от, капітане, — порушив мовчанку Еймос. — На запуск

мож’ трохи більше часу треба буде.

— Це не страшно, — Голденів голос по рації тремтів. —

Запускати не обов’язково.

— Та ладно. Якщо оте химерне гівно не просочилося крізь

обшивку, то реактор запуститься без проблем.

— А ти не проти працювати поряд із... цим?

— Чесно, кеп, я просто про це не думаю. Запитай за двадцять

хвилин, і я скажу, чи піде звідси енергія, чи доведеться кидати

лінію з «Росі».

— Гаразд, — відповів Голден. А тоді жорсткішим тоном

додав: — Гаразд, але не торкайся тут нічого.

— І не збирався, кеп.

Троє полетіли геть із зали: Голден, Наомі та, слідом за ними, Міллер.

— Це було... — Наомі прокашлялась і почала знову. — Це те, що

було на Еросі?

— Напевно, — озвався Міллер.

— Еймосе, — покликав Голден. — Акумуляторів вистачить, щоб

запустити комп’ютери?

Пауза. Міллер глибоко вдихнув, заповнюючи ніздрі запахом

пластику й озону із систем скафандра.

— Спробую, — із сумнівом відповів Еймос. — Та якщо спершу

реактор...

— Запускай комп’ютери.

— Так точно, кеп. П’ять сек.

Вони мовчки летіли вгору — назад — до шлюзу, і повз нього, до

командного центру. Міллер тримався позаду, спостерігаючи, як

траєкторія Голдена то зміщується ближче до Наомі, то

віддаляється.

Хоче захистити й водночас уникає контакту, подумав Міллер.

Кепська комбінація.

Джулі чекала на нього у шлюзі. Не відразу, звісно. Міллер

знову зісковзнув у реальність: мозок аналізував усе побачене, наче це була чергова справа. Звичайна справа. Погляд

зачепився за зламані дверцята комірчини. Скафандра там не

було. На мить він повернувся на Ерос, у кімнату, де померла

Джулі. Скафандр там. І ось Джулі нарешті приєдналася до

нього, вибиваючи дверцята та вискакуючи з комірчини.

«А що ти там робила?» — поцікавився він.

— Нема карцеру, — промовив він уголос.

— Що? — озвався Голден.

— Тільки-но помітив. На кораблі нема карцеру. Ув’язнені не

передбачені.

Голден гмикнув.

— Виникає питання: що вони планували зробити з екіпажем

«Скопулі»... — мовила Наомі тоном, у якому чітко читалося, що

питання вона тут не бачить.

— Не думаю, що вони планували, — повільно відповів

Міллер. — Оцю всю штуку... вони імпровізували.

— Імпровізували? — здивувалася Наомі.

— Вони перевозили заразу чи щось заразне без достатніх

засобів ізоляції. Брали полонених без карцеру, в якому їх можна

перевозити. Вигадували план по ходу дії.

— Або поспішали, — додав Голден. — Щось викликало поспіх.

Але справа на Еросі потребувала місяців підготовки. Можливо, років. Тож чи не сталося чогось непередбачуваного?

— Цікаво було б дізнатися, — погодився Міллер.

Порівняно з рештою корабля командний центр мав буденний

вигляд.

Звичайний

вигляд.

Комп’ютери

завершували

діагностику

1 ... 146 147 148 ... 244
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі"