Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
в себе повітря, Голден зойкнув. Із підсвідомості проривався
настрашений крик, але Міллер примусив себе мовчати. Це
просто місце злочину. Просто тіла.
Але ж не просто.
Над ним нависав реактор — знерухомлений, мертвий. І весь
вкритий шаром людської плоті. Міллер міг роздивитися руки, долоні з пальцями, розчепіреними так широко, що аж боляче
дивитися. Хребет із ребрами на всі боки, наче довжелезна змія із
ногами комахи-покруча. Він спробував віднайти сенс у тому, що
вгледів. Йому не вперше доводилося бачити понівечені тіла. Він
знав, що ота довга, схожа на канат, штуковина ліворуч — це
кишківник. Ось тут тонка кишка розширюється, переходячи
в пряму. А ось тут прозирають упізнавані обриси черепа.
Та крім того, поміж знайомої анатомії смерті та почленованих
тіл причаїлося щось інше: мушлі-спіралі; жмути м’яких чорних
волокон; блідий обшир чогось, схожого на шкіру, посічену
зяброподібними прорізами; напівсформована кінцівка, на
вигляд, як комаха й ембріон одночасно, але насправді ні те, ні
інше. Скрижаніла мертва плоть огортала реактор, немов
апельсинова цедра. Екіпаж стелс-корабля. А може, і «Скопулі»
також.
Усіх, крім Джулі.
— Отаке-от, капітане, — порушив мовчанку Еймос. — На запуск
мож’ трохи більше часу треба буде.
— Це не страшно, — Голденів голос по рації тремтів. —
Запускати не обов’язково.
— Та ладно. Якщо оте химерне гівно не просочилося крізь
обшивку, то реактор запуститься без проблем.
— А ти не проти працювати поряд із... цим?
— Чесно, кеп, я просто про це не думаю. Запитай за двадцять
хвилин, і я скажу, чи піде звідси енергія, чи доведеться кидати
лінію з «Росі».
— Гаразд, — відповів Голден. А тоді жорсткішим тоном
додав: — Гаразд, але не торкайся тут нічого.
— І не збирався, кеп.
Троє полетіли геть із зали: Голден, Наомі та, слідом за ними, Міллер.
— Це було... — Наомі прокашлялась і почала знову. — Це те, що
було на Еросі?
— Напевно, — озвався Міллер.
— Еймосе, — покликав Голден. — Акумуляторів вистачить, щоб
запустити комп’ютери?
Пауза. Міллер глибоко вдихнув, заповнюючи ніздрі запахом
пластику й озону із систем скафандра.
— Спробую, — із сумнівом відповів Еймос. — Та якщо спершу
реактор...
— Запускай комп’ютери.
— Так точно, кеп. П’ять сек.
Вони мовчки летіли вгору — назад — до шлюзу, і повз нього, до
командного центру. Міллер тримався позаду, спостерігаючи, як
траєкторія Голдена то зміщується ближче до Наомі, то
віддаляється.
Хоче захистити й водночас уникає контакту, подумав Міллер.
Кепська комбінація.
Джулі чекала на нього у шлюзі. Не відразу, звісно. Міллер
знову зісковзнув у реальність: мозок аналізував усе побачене, наче це була чергова справа. Звичайна справа. Погляд
зачепився за зламані дверцята комірчини. Скафандра там не
було. На мить він повернувся на Ерос, у кімнату, де померла
Джулі. Скафандр там. І ось Джулі нарешті приєдналася до
нього, вибиваючи дверцята та вискакуючи з комірчини.
«А що ти там робила?» — поцікавився він.
— Нема карцеру, — промовив він уголос.
— Що? — озвався Голден.
— Тільки-но помітив. На кораблі нема карцеру. Ув’язнені не
передбачені.
Голден гмикнув.
— Виникає питання: що вони планували зробити з екіпажем
«Скопулі»... — мовила Наомі тоном, у якому чітко читалося, що
питання вона тут не бачить.
— Не думаю, що вони планували, — повільно відповів
Міллер. — Оцю всю штуку... вони імпровізували.
— Імпровізували? — здивувалася Наомі.
— Вони перевозили заразу чи щось заразне без достатніх
засобів ізоляції. Брали полонених без карцеру, в якому їх можна
перевозити. Вигадували план по ходу дії.
— Або поспішали, — додав Голден. — Щось викликало поспіх.
Але справа на Еросі потребувала місяців підготовки. Можливо, років. Тож чи не сталося чогось непередбачуваного?
— Цікаво було б дізнатися, — погодився Міллер.
Порівняно з рештою корабля командний центр мав буденний
вигляд.
Звичайний
вигляд.
Комп’ютери
завершували
діагностику
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.