Дені Дідро - Жак-фаталіст

міркувань двері його в'язниці та його камери виважено, що його звільнив десяток розбійників і що він опинився у Мандриновій[305] ватазі. Тим часом сторожа, що гналася за його паном, догнала його, схопила й завдала до іншої в'язниці. Він з неї вийшов завдяки щирій допомозі комісара, який так добре прислуживсь йому в першій його пригоді, і вже два-три місяці жив відлюдно в Деглановому замку, коли це випадок повернув йому слугу, що для його щастя був майже такий конче потрібний, як і годинник з табакеркою. Він ні разу не нюхнув табаку, ні разу не глянув на годинника, не промовивши із зітханням:

— Що сталося з тобою, мій бідний Жаку?

Однієї ночі мандринці напали на Дегланів замок. Жак пізнав житло свого добродійника й коханої. Він заступивсь і врятував замок від грабування. Далі читаємо патетичну подробицю про несподіване побачення Жака, його пана, Деглана, Денізи та Жанни.

— Це ти, мій друже!

— Це ви, мій любий пане!

— Як ти опинився серед тих людей?

— А як сталося, що я вас тут зустрів?

— Це ви, Денізо?

— Це ви, пане Жаку? Як я через вас наплакалась!..

Тим часом Деглан кричав:

— Несіть склянок і вина, мерщій, мерщій! Він же врятував нам усім життя…

За кілька днів по тому стара замкова воротарка померла; Жак дістав її посаду, побрався з Денізою і дбає з нею про народження учнів Зенонові[306] та Спінозі. Його любить Деглан, жалує пан і палко кохає дружина, бо так написано на небі.

Мене хотіли переконати, що його пан із Дегланом закохались у його дружину. Не знаю, як воно є, але я певен, що ввечері він казав сам собі: «Коли тобі, Жаку, написано на небі бути рогатим, то будеш, хоч що робитимеш, а коли там написано навпаки, то не будеш, хоч що вони робитимуть, не будеш. Спи ж, мій друже!..» і засинав.

ЗМІСТ

Черниця

Небіж Рамо

Жак-фаталіст 

Примітки

1

Pascal В. Pensees. — P., 1972, p. 514.

2

Pascal В. Pensees. — P., 1972, p. 587.

3

Цит за книгою: Diderot. Oeuvres romanesques. — Р: Garnier, 1959. — P. VIII.

4

Історія Маргарити Деламар розказана в монографії: George May. Diderot et «La religieuse». — New-Haven-Paris, 1954.

5

Сатира (від лат. повний, рясний) — літературний жанр римського походження, де повчальна тема поєднується з полемічно-критичними тенденціями.

У «Небожі Рамо» Дідро бере собі за взірець «Сатири» Горація (або «Бесіди», такий переклад латинської назви цього твору — «Sermones» — здається більш правильним) — твір, в якому Горацій у формі довільної бесіди без гострих політичних випадів, але достатньо критично та самокритично висвітлює соціальні та філософські проблеми, показує людські слабості та перипетії долі, виявляє себе спостережливим автором, який надає дотепні характеристики типовим людським проявам та, зображуючи різні ситуації, намагається об'єктивно виразити правду життя.

6

Бахтин М. М. Проблемы поэтики Достоевского. — М., «Художественная литература». — 1972, с. 245.

7

Diderot. Paradoxe sur le comedien. — Paris, 2001. — P. 78.

8

Дидро Д. Мысли об объяснении природы. — Собрание сочинений. В 10-ти т. — М., 1935. — Т. 1. — С. 338.

9

Овідій. Метаморфози. Кн. І, вірш. 85. «Юпітер дав людині високе лице, сказав їй дивитись на небо й підводити чоло до зірок».

10

Монастир св. Марії ймовірно колись насправді існував.

11

Відомий паризький учитель танців.

12

Тобто коли вона брала постриг.

13

Сен-роський вікарій — вікарій церкви св. Роха в Парижі.

14

Фейянський монастир знаходиться неподалік від палацу Тюільрі в Парижі.

15

Льоншан — монастир ордену Сен-Клер (кларис), одного з найбільш суворих орденів, заснованого у XII ст. Монастир був розташований на місці нинішнього паризького іподрому між Булонським лісом та Сеною. Він був зруйнований під час Великої французької революції.

16

Сумне лаштування, бліді свічки, і світло страшніше від темряви… — арія з опери «Кастор та Поллукс» композитора Рамо (1734).

17

«Помилуй» (лат.) — 56-й псалом Давіда.

18

Сульпіціанці — католицький чернечий орден, заснований у XVII ст., мав власні навчальні заклади.

19

Янсеніст — послідовник янсенізму (XVII–XVIII ст.), реформаторського руху в католицькій церкві, заснованого католицьким богословом Янсенієм (1585–1638). Доктрина янсенізму стверджує божественне визначення долі й заперечує свободу волі.

20

Молініст — прибічник вчення іспанського ієзуїта Луїза Моліни (1535–1600), на відміну від янсеністів, моліністи вважали, що божественна благодать також залежить від вчинків самої людини.

21

…чи визнаю буллу… — Мається на увазі булла папи Клімента XI «Unigentius» (1713), видана на вимогу ордену єзуїтів. Булла засуджувала янсеністів як єретиків і прокламувала верховенство церкви над державою. Вона розколола Францію на два ворожих табори.

22

Жорстока двозначність: слово «мир» (лат. pax, фр. раіх) означає також в'язницю в католицьких монастирях.

23

Ви знаєте, пане, що в четвер святі дари з дарохранительниці переносять на окремий олтар… Йдеться про перенесення так званої євхаристії (св. причастя) з дарохранительниці до тимчасового вівтаря, так званої могили.

24

Пані де Субіз — йдеться про дружину маршала Субіза, фаворитку маркізи Помпадур.

25

«Червоними закаблуками» називали придворних.

26

Пан Манурі — відомий адвокат тих часів.

27

«Гряди, Создателю!» (лат.) — гімн Творцеві.

28

Моли Бога за неї (лат.).

29

Хай спочине у мирі (лат.).

30

…пансіонерками в Пор-Роялі… — вихованками в монастирі Пор-Рояль. Пор-Рояль — жіночий монастир, заснований у 1204 р. неподалік від Парижа. Його було перенесено до Парижа у 1625 р. і розпущено у 1709 р. У 1636 р. Пор-Рояль був духовним центром янсенізму.

31

Жан Жозеф Мондонвіль (1715–1773) — французький композитор, прихильник французького напряму в музиці на противагу італійському.

32

Франсуа Куперен (1668–1733) — відомий французький органіст, клавесиніст та композитор.

33

Жан-Філіпп Рамо (1683–1764) — уславлений французький композитор, органіст, клавесиніст, реформатор опери, прибічник національного стилю в музиці.

34

Доменіко Скарлатті (1685–1757) — учень свого батька Алессандро Скарлатті, композитор і клавесиніст, видатний представник неаполітанської музикальної школи.

35

«Радуйся…» (лат.) — початок молитви Богородиці.

36

Етампський монастир, Етамп — старовинне місто неподалік від Парижа.

37

«Відступи, сатано, геть, сатано!» (лат) —