Дені Дідро - Жак-фаталіст

закляття сатани.

38

Шпиталь і притулок святої Катерини.

39

Народжений вертумнами лихими. (Горацій, Сатири, Кл. II, 7-а) (лат.) — Вертумн, римське божество етруського походження, яке могло набувати будь-якої подоби. Його вважали богом перетворень і змін пори року.

40

…на прогулянку в Пале-Рояль… — парк паризького палацу Пале-Рояль, побудованого у XVII ст., був у часи Дідро відкритим для публіки. Частину будівель палацу займали торгові приміщення та кафе.

41

…на аржансонській лаві… — улюблена лава Дідро, була розташована в саду неподалік від маєтку маркіза д'Аржансон. П'єр д'Аржансон (1696–1764), державний діяч, друг Вольтера та енциклопедистів, Дідро присвятив йому видання Енциклопедії.

42

…в Рея… — власник кафе «Регентство» в Пале-Рояль, де збирались гравці в шахи. Тут часто бував Дідро.

43

Легаль, Філідор, Майо, Фубер — відомі французькі шахісти XVIII ст. Франсуа Андре Філідор (справжнє ім'я Данікан (1726–1795)) був одним з найсильніших шахістів у світі, автором книги «Аналіз шахової гри» (1749), а також композитором.

44

…вийшов від трапістів!..пожив у бернардинському монастирі. — На відміну від суворого статуту чернечого ордену трапістів, статут бернардинців дозволяв членам братства вільготне життя та обжерливість.

45

Кур-ля-Рен — алея вздовж набережної Сени, створена за наказом Марії Медичі (1616).

46

Жан-Батіст Люллі (1632–1687) — композитор, глава класицизму у французькій музиці, творець придворної опери, яка будувалась на музикальному речитативі.

47

…про музичну теорію… — Жан-Філіпп Рамо написав низку теоретичних творів, головним з яких є «Трактат про гармонію» (1722), де стверджується перевага гармонії над мелодією.

48

…поховавши «Флорентіна», він сам буде похований віртуозними італійцями… — під «Флорентіном» мається на увазі, Жан-Батіст Люллі, який був родом з Італії. Рамо-старший був послідовником оперного стилю Люллі. Французькі просвітники виступали проти них обох, проти музичного речитативу класицистичної опери, за відповідність музики природному рухові мови, а також характерам та почуттям персонажів. У цьому вони спиралися на досвід італійської комічної опери-буфф, яка гастролювала в Парижі у 1752–1754 pp. і викликала полеміку між її прихильниками та епігонами музикального класицизму, (т. зв. «війна буффонів»).

49

П'єр Карле де Шамблен де Маріво (1688–1763) — французький письменник, автор романів, комедій. Просвітники виступали проти умовної манірності його стилю.

50

Клод Кребійон (1707–1777) — син драматурга Проспера Кребійона, автор фривольних романів та новел, улюблений автор французької аристократії часів Людовіка XV.

51

Клод-Анрі де Біссі, граф де Тіар (1721–1810) — літератор, член Французької Академії.

52

Панна Клерон — Клер Жозефіна Лері де Латюд (1723–1803), відома драматична актриса. У «Парадоксі про актора» Дідро подає гру Клерон як взірець простоти та природності. В основі її майстерності було не безпосереднє почуття, а раціональний підхід до образу, що відповідало театральним теоріям Дідро. Граф де Біссі був коханцем Клерон.

53

Гай Юлій Цезар (101—44 pp. до н. е.) — не тільки видатний римський полководець та політик, а також історик та оратор.

54

Марк Аврелій (121–180) — римський імператор, філософ-стоїк.

55

Сократ (469–399) — давньогрецький філософ-діалектик.

56

Діоген Синопський (404–323 до н. е.) — давньогрецький філософ-кінік. Діоген заперечував цивілізацію, зокрема державу, проголошував культуру насильством над людиною, вимагав повернення людини до природного стану.

57

Фріна (IV ст. до н. е.) — афінська гетера, відома своєю красою, позувала для скульптора Праксителя.

58

Сілен — давньогрецький міфологічний персонаж, батько сатирів, вихователь бога театру та виноробства Дионіса. Його зображали як веселого товстого діда. Атрибути Сілена — винний міхур, кубок, вінок з плюща, віслюк та пантера.

59

Тобто безглузда строкатість. Блазні (арлекіни) носили одяг з різнокольорових шматків.

60

Мудрість ченця у Рабле… — мається на увазі брат Жан, персонаж роману-казки Рабле (1494–1553) «Гаргантюа та Пантагрюель» (книга І, глави 39–40).

61

Антуан-Клод Бріассон — книговидавець, близький до енциклопедистів.

62

Барб'є — паризький торговець шовком.

63

…автор «Андромахи», «Британіка», «Іфігенії», «Федри», «Атоли»? — тобто Жан Расін (1639–1699), відомий французький драматург.

64

Шарль Піно Дюкло (1704–1772) — французький письменник-мораліст, Ніколя Шарль Жозеф Трюбле — літератор, член Французької Академії, абат П'єр Жозеф Тульє д'Олів'є (1683–1768) — філолог, член Академії. Дідро іронізує, коли порівнює цих людей з Вольтером.

65

Жан-Батіст Грез (1725–1805) — французький художник, майстер жанрового живопису. Дідро був прихильником творчості Греза.

66

Меропа — героїня трагедії Вольтера «Меропа» (1743), в образі якої сплітаються материнська любов та громадянський обов'язок.

67

«Магомет» (1714) — трагедія Вольтера, спрямована проти релігійного фанатизму.

68

Рене Школя де Mono (1714–1792) — канцлер Франції за часів Людовіка XV, у 1771 році він розпустив парламент (верховний суд). Вольтер, який ворогував з парламентом через підтримку ним церкви, хвалебно оцінив цю акцію Mono у своїх віршах та листах.

69

«Галантна Індія», «Глибокі безодні Тенара», «Ніч, вічна ніч» — популярні арії з опери-балета Ж.-Ф.Рамо «Галантна Індія».

70

Шарль Паліссо (1730–1814), Антуан-Александр Пуенсіне (1735–1769), Елі Фрерон-батько (1718–1776), Луї Фреронсин (1754–1802) — реакційні літератори, ідейні вороги енциклопедистів. Жозеф Лапорт (1713–1779) — редактор журналу «Літературний оглядач», постійно коливався між табором просвітників та табором Флерона.

71

«Три віки французької літератури» (ПІТ) — твір абата Антуана Сабатьє де Кастра (у співавторстві з Паліссо), де надається схвальна оцінка творів ворогів енциклопедистів.

72

Стайня герцога де Субіза була притулком для збіднілої інтелігенції.

73

П'єр Оноре Роббе де Бовезё (1714–1792) — пересічний поет тих часів. Прізвисько «приятель» закріпилось за ним після того, як він у 1768 р. отримав королівську пенсію і поселився в Сен-Жерменському палаці.

74

Я впав би до ніг божества… — йдеться про Аделаїду Юс (1734–1805), актрису театру «Комеді Франсез».

75

…пан В'єйяр каже, що вона така добра! — В'єйяр, син управляючого мінеральних Ван в Пассі, був сусідою скарбника відомства особливих надходжень Бертена д'Альтіньї. Останній застав В'єйяра із своєю коханкою Аделаїдою Юс, яка була у нього на утриманні. Епізод цей став джерелом для різного роду пліток і був детально розказаний у листах Дідро до Софі Волан.

76

…Рамо, син пана Рамо — діжонського аптекаря… — Батько Рамо був в Діжоні не аптекарем, а вчителем музики.

77

Справжнє ім'я Луї Каролі (1717–1806), відомий за тих часів драматург, портретист, архітектор, гравер. Створив портрети Рамо, Дідро, Гольбаха, М. Грімма.

78

Тогочасна комедійна акторка.

79