Волтер Айзексон - Стів Джобс

Навіть після того, яку .Sowjпогодилися продавати музику в крамницю iTunes, стосунки залишалися напруженими. Кожна спроба поновити їх чи змінити закінчувалася скандалом.

— Енді був великим егоїстом, — казав Джобс. - Він ніколи не розумів музичного бізнесу, і він ніколи не вмів продавати. Я часом уважав його членоголовим.

Коли я розповів йому те, що говорив Джобс, Лек відповів: «Я боровся за музику і за Sony, тому мені не дивно, що він уважав мене членоголовим».

Утім, змусити рекордингові компанії співпрацювати з iTunes було замало. Багато музикантів отримували фінансові частки від контрактів і так могли особисто контролювати цифрові продажі своєї музики чи охороняти Гї від того, щоби пісні в альбомах продавалися окремо. І Джобс лестощами намагався переконати деяких музикантів. Це було весело, але не так легко, як йому здавалося на перший погляд.

Перед запуском iTunes Джобс зустрівся з десятками відомих музикантів, включаючи Боно, Міка Джаггера і Шерил Кроу.

— Джобс невпинно телефонував мені додому о десятій вечора і казав, що йому все ще треба зустрітися з Led Zeppelin чи Мадонною,

- пригадував Еймс. - Він був рішуче налаштований, і ніхто, крім нього, не переконав би цих музикантів.

Напевно, найдивніша зустріч сталася тоді, коли Доктор Дре приїхав до Джобса в головний офіс Apple. Джобсу подобалися Beatles і Ділан, але він визнавав, що не слухав pen. Йому потрібно було, щоб Емінем та інші репери погодилися продаватися у крамниці iTunes, і про це він радився з Доктором Дре, який був наставником Емі-нема. Після того як Джобс показав йому весь процес, як крамниця iTunes працюватиме з iPod, Доктор Дре вигукнув: «Ну нарешті хтось зробив це правильно!».

На іншому кінці музичної індустрії був трубач Вінтон Марса-ліс. Він саме брав участь у благодійному джазовому концертному турі на Західному узбережжі Америки і виступав у Лінкольн-цен-трі, де мав зустріч із Лорін - дружиною Джобса. Джобс наполіг, щоби він прийщов до них додому в Пало-Альто, а там він уже не міг нахвалитися iTunes.

— Що ти хочещ послухати? — запитав він Марсаліса, підвівши його до комп’ютера. Трубач відповів, що Бетховена. І тоді Джобс заходився розповідати про те, що привабило б увагу його співрозмовника. - Дивися, що зараз буде! Глянь, як працює інтерфейс.

— Мені були байдужі комп’ютери, і я говорив про це Стіву, — згодом пригадував Марсаліс. — Але він розповідав мені і розповідав протягом двох годин. Він просто брав людину в лещата. За якийсь час я вже дивився лише на нього, а не на комп’ютер, бо мене зачаровувала Джобсова пристрасть, із якою він про це розповідав.

Джобс представив крамницю iTunes 28 квітня 2003 року в Moscone Center в Сан-Франциско. З акуратно підстриженим волоссям і легкою неголеністю, він вийшов на сцену і розповів, як Napster «продемонстрував, що Інтернет був просто створений для доставки музики». Нащадок Napster— Kazaa, зауважив він, пропонує пісні безкоштовно. Як із цим можна конкурувати? Відповідаючи на ці запитання, Джобс почав описувати недоліки таких безкоштовних служб. Завантаження були ненадійними, і якість почасти була поганою.

— Багато з цих пісень закодовані семирічними дітлахами, котрі, звичайно ж, роблять це погано .

До того ж такі служби не надавали обкладинок альбому чи можливості попереднього прослуховування.

— Найгірше — це крадіжки. Не потрібно плямувати свою карму,

- додав він.

Чому ж ці піратські сайти тоді поширювалися? Тому що, як сказав Джобс, не було альтернативи. Такі послуги з передплати, як Pressplay і MusicNet, «ставилися до вас, як до кримінальників», казав він, демонструючи картинку з в’язнем у тюремній робі. За мить на екрані з’явився слайд із Бобом Діланом.

— Люди хочуть володіти музикою, яка їм подобається.

Після довгих перемовин із рекординговими компаніями Джобс сказав, що вони «хотіли робити щось, що змінило би світ». Крамниця iTunes починала з 200 тисяч пісень, і ця кількість росла щодня. Користуючись крамницею, можна володіти піснями, записувати їх на диски, бути впевненим у їх якості, мати можливість попереднього прослуховування пісні перед завантаженням і програвати пісню в програмах iMovie та iDVD, щоби «зробити пісні, які запам’ятаються на все життя». Ціна? Лише 99 центів, говорив він, і це на третину менше за ціну кави-лате у «Старбаксі». Чому варто робити саме так? Та тому що на завантаження потрібної пісні з

Kazaa необхідно було витратити 15 хвилин, а не одну. Витративши годину вашого часу на заощадження чотирьох доларів, як підрахував він, «ви працюєте менше як за мінімальну зарплатню!». І ще дещо... «З iTunes ви більше не крадете. Ваша карна не плямується».

Найбільше тому реченню плескали керівники рекордингових компаній, які сиділи на першому ряді. Там був і Даг Моріс, який розмістився поряд із Джиммі Айовайном, у своїй незмінній бейсбольній кепці. Був там і натовп з Warner Music. Едді К’ю, який відповідав за крамницю, прогнозував, що Apple продасть мільйон пісень за шість місяців. Натомість крамниця iTunes продала мільйон пісень за шість днів!

- Це запишуть в скрижалі історії, як відправну точку для музичної індустрії, - проголосив Джобс.

Microsoft

«Нас обскакали».

Таким був зміст короткого електронного листа, якого надіслав працівник Microsoft, відповідальний за розвиток Windows Джим Алчін о п’ятій вечора у той самий день, коли побачив крамницю iTunes. У листі було ще одне речення: «Як їм удалося переконати музичні компанії приєднатися до них?».

Пізніше того вечора відписав Девід Коул, який керував он-лайн бізнес-групою в Microsoft. «Коли Apple запровадить це й у Windows (а я думаю, вони не зроблять такої помилки і таки запровадять це у Windows), то нас і справді обскачуть». Він сказав, що команді Windows слід «вивести подібні рішення на ринок», додаючи, що «це потребуватиме більшої уваги до безперервної служби, яка викликає довіру у клієнтів, тобто те, чого в нас немає зараз». І, хоч Microsoft мав власний інтернет-сервіс {MSN), вони не використовували його для безперервної служби так, як це робила Apple.

Тоді сам Білл Ґейтс уклинився в розмову. Тема його листа: «Знову цей Джобс із Apple», — вказувала на його розгубленість.

- Властивість Стіва Джобса приділяти увагу кільком речам, які справді мали значення, наймати на роботу тих, хто розумівся в інтерфейсах, і продавати продукцію, наче це