Леся Українка - Том 10

революційну літературу, а від неї одержувала рукописи революційних віршів для публікації в закордонних виданнях. Дружні стосунки між Лесею Українкою і Лідією Драгомановою засвідчені їхнім широким листуванням, з якого збереглися, на жаль, тільки листи Лесі Українки. Під час перебування в Болгарії в 1894—1895 роках Леся Українка зиму й два літа прожила разом з Лідією Драгомаиовою-Шишмановою.

Радачка (ще: Рада, Рюрик) — Аріадна Михайлівна Драгома-нова-Труш (1877—1954) — молодша дочка М. П. Драгомаиова, двоюрідна сестра Лесі Українки.

Зоря (ще: Зорка, Zogo) — Світозар Михайлович Драгоманов (1884—1958), сип М. ГІ. Драгомаиова, двоюрідний брат Лесі Українки. Дітей М. П. Драгомаиова Раду і Зорю Лося Українка з ніжністю і жартома називала ще спільним ім’ям «Радозоріє».

16. ДО М. П. КОСАЧА. Травень 1888 р. Колодяжне

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 8—9.

Подається за автографом (ф. 2, № 77).

Датується на підставі згадки про хрущів (травень) та драму Л. М. Толстого «Власть тьмьі», яку Леся Українка читала в 1888 p., про що свідчить попередній лист.

Л ю б и т і в — село па Волині поблизу Колодяжпого, тепер Ковельського району Волинської області.

Воскресенські — знайомі Косачів у с. Колодяжне. Докладніших відомостей немає.

18. ДО М. П. КОСАЧА. Початок жовтня 1888 р. Колодяжне

Вперше надруковано у наукових записках Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН УРСР «Радянське літературознавство», 1938, № 2-3, с. 119-120.

Подається за автографом (ф. 2, № 93).

Датується за змістом листа на підставі згадки про подорож до Акермана, яка відбулася в 1888 р.

...«Г е н і ї» тії з а т р и м а л и...— Леся Українка говорить про свою поезію «Завітання» (див.: т. 1, с. 84).

' / Описувати своє подоріжж я...— Йдеться про екскурсію Лесі Українки до Акермана (липі Білгород-Дпістровський) влітку 1888 р. Враження від побаченого і пережитого лягли в основу поезії «Ой високо сонце в яснім небі стало...» з циклу «Подорож4 до моря».

Галя — Ганна Миколаївна Ковалевська, в одруженні Деген дочка Миколи Васильовича Ковалевського та Марії Павлівни Во-ронцової-Ковалевської (див. примітку до листа 32).

Ганна Ковалевська і Леся Українка були щирими друзями.

...Твій иереклад...— Як свідчить Олена Пчілка, першими літературними спробами М. П. Косача були переклади з Гоголя («Пропаща грамота», «Зачароване місце»).

...Кінчила своє безголов’я, «С а м с о п а»...— Йдеться про завершення роботи над поемою «Самсои» (надрукована в журналі «Зоря», 1892, № 2).

«З о р я» — український літературно-громадський журнал ліберально-буржуазного напряму. Видавався у Львові в 1880—1897 рр.

...Пишу «Одіссею»...— До нас дійшов автограф (ф. 2, № 889) перекладу третьої та початку четвертої пісні цього твору Гомера.

«О н а х о х о т а л а» — вірш у прозі О. Є. Судовщикової-Косач (Гржцько Григоренко).

1889

19. ДО Є. І. ДРАГОМАНОВОЇ. Початок січня 1889 р. Колодяжпе

Друкується вперте за автографом (ф. 2, № 49).

Датується за змістом листа на підставі згадки про перебування на Хаджибейському лимані (влітку 1888 р.) та плани побувати у «харківської баби».

...З лиман у...— У липні—серпні 1888 р. Леся Українка лікувалася на Хаджибейському лимані біля Одеси.

Тепер оце на свят а...— Йдеться про різдвяні свята.

...До баби харківської...— Лесі Українці радили з’їздити на лікування до Параски Назарівни Богуш (1826—1907), яка жила на хуторі Косівщина недалеко від міста Сум (тодішня Харківщина). «Харківська баба» лікувала способами народної медицини. В травні 1889 р. Леся Українка з матір’ю їздила до неї на водолікування. Свої враження цього періоду Леся Українка передала в оповіданні «Весняні співи».

...Землю, що ми з мамою хотіли купить у Буди щ а х...— Ще 1887 р. Олена Пчілка просила свою матір — Є, І. Драгоманову — найняти чи купити якесь помешкання в селі Монастирські Будища (недалеко від Гадяча на Полтавщині) пад Пслом, щоб Леся Українка з лікувальною метою могла купатися. Але до купівлі землі в Будищах не дійшло.

...П обачили б нашу Дор у — Тобто Ісидору Петрівну Косач-Борисову (иародилась 1888 p.), наймолодшу сестру Лесі Українки. Нині мешкає у СПІА.

20. ДО П. А. та О. П. КОСАЧІВ.

Близько 20 березня 1889 р. Колодяжпе

Друкується вперше за автографом (ф. 2, № 111).

Датується за змістом листа яа підставі згадки про хворобу батька.

Арестов — луцький знайомий родини Косачів. Докладніших відомостей немає.

21. ДО Є. І. ДРАГОМАНОВОЇ. 24 червня 1889 р. Колодяжпе

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 12.

Подається за автографом (ф. 2, № 39).

Датується за змістом листа на підставі вказівки про виїзд до Одеси на лікування та на підставі листа О. П. Косач (матері) до

6. І. Драгоманової від 12(24) червня 1889 р. (див.: Леся Українка. Документи і матеріали, с. 48—49), відправленого, очевидно, в одному конверті з листом Лесі Українки.

Ми в середу їдем о...— Середа була. 26 червня.

...Д ядю Сашу і тьотю Олександру Василівн у...5— Тобто Олександра Петровича Драгоманова, материного брата, і його дружину, в яких у Харкові по дорозі в Суми гостювали Олена Пчілка і Леся Українка.

22. ДО О. П. КОСАЧ (матері). 8 липня 1889 р. Одеса

Вперше надруковано у вид.: Твори в 5-ти т., т. 5, с. 13—14.

Подається за автографом (ф. 2, № 129).

Рік встановлено за змістом листа.

Негри — так жартівливо прозвала Лося Українка своїх молодших сестер і брата Миколу.

...І г р е к о с и мене не обижают ь.— Тобто родина греків Діалегмено, у якої Леся Українка наймала помешкання під час, лікування на Хаджибейському лимані в Одесі.

Пані Приходько — Броніслава Іванівна Теслеико-ІІри-ходько, родичка Лесиної тітки Олени Антонівни Тесленко-Приходь-ко (Косач).

У л і т и — літературні задуми, твори, що зріють і пишуться дуже поволі, жартівливе назвисько від прислів’я: «Улита одот, когда-то будет».

...Від кна-кон...—У ранньому дитинстві брат Лосі Українки Микола називав усе тонке і довге, в тому числі брата Михайла, котрий був високий і тонкий, «Кна-кна». Леся Українка жартома називала так усіх хлопців, найчастіше студентів.

...В плеяд н ому збірник у...— Йдеться про альманах, який готувала «Плеяда» — літературний гурток, який ще називали Плеяда молодих письменників, частіше — «Література», «Літературна громадка». Сюди входили Леся Українка, її брат Михайло,

О. Є. Судовщикова, В. Самійленко, Віталій Боровик, Одарка Рома-нова, Євген Тимченко, Маргарита Комарова, а також літературна молодь з інших міст (в основному студентська молодь, що навчалася