Хосе Доносо - Розпутний птах ночі, Хосе Доносо

тотальним зникненням. Міф, що мав би дарувати вічне повернення та рятівну циклічність, перетворюється на сюрреалістичні повтори й пробуксовування; він дотліває на вогнищі під мостом, востаннє засвідчуючи тотальність матеріального. Цей костур виявляється неякісним протезом, який Доносо також відкидає.

У наступній комірчині можна розгледіти, а яким же Ідеальний Роман мислять собі «молоді літератури», ті нахабні та сильно талановиті їхні представники, що активно шукають себе, спираючись на могутніх попередників. Доносо, який і вибудовує РПН саме як Великий Роман, важливий-текст-про-важливе, пропонує наступний рецепт: національно забарвлений модернізм, плюс оригінальна — хоч і скомпрометована — міфологічність, плюс відчутна ідеологічна націнка, плюс психологізм (недарма назву книзі дарує Генрі Джеймс), а ще інтелектуалізм (через присутність метарівня, адже процес письма та фігура Умберто-письменника тут відрефлексовується не раз), ну і тематична сенсаційність, що надає такому конгломерату зрозумілої динаміки. Тобто це важить як певна соціологія: а що саме в другій половині XX сторіччя малося на увазі під есенцією романності? А ось що.

Ну і нарешті третє приміщення, пов’язане із колоніальністю: авторова самопрезентація. «Розпутний птах ночі» — із фігурою героя-письменника, його безкінечними переживаннями та неможливістю почати писати книгу, комплексом шарлатана й амбіціями творця, — може бути прочитаний як символічна автобіографія. Доносо розказує про свою психічну реальність: реальність письменника, що виборює право бути собою і перед травмованою культурою, і перед власним внутрішнім цензором. Оця характеристика з вуст Емператрис, що стосується героя, цілком прикладається і до самого Доносо: «Умберто не мав потягу до простоти. Він відчував потребу викривляти нормальне, немовби щось змушувало його мститися й руйнувати, і через це його початковий проект настільки ускладнився і деформувався, що він сам неначе назавжди загубився у своєму уявному лабіринті, сповненому темряви й жахів, лабіринті, який був тривкішим за нього самого й решту його персонажів […]». З тією різницею, що роман Доносо постає і свідченням, але й результатом боротьби чилійця із демонами Сумнівів і Неспроможності.

***

І що ж чекає нас на виході, де ми опинилися? Здається, десь там, звідки і починали, недарма в цьому будинку протягом історії втрачає себе не один лиш Умберто. Дім старий і його мають зруйнувати, проте визволення, як воно було у випадку з родиною Буендіа, це в собі не несе. Найтемніша ніч, яка начебто є такою перед світанком, перетворюється на ніч без кінця, ніч-яка-завжди-з-тобою; на зимну максиму «всіх очікує одна ніч». З іншого боку, попри сум і відсутність посмертя, є тут і полегкість, бо кінець — абсолютний, забуття повне, без напівмір та безкінечних «але».

Матеріалістичний песимізм Доносо? Може, і він. Однак: книга написана, художник відбувся, птах у польоті. Сам факт наявності роману, а тепер і його перекладу, — важливий аргумент проти тотальності ніщоти та крихкості матеріального. Якщо не можеш впоратися із чимось — треба принаймні про це написати. Банкрутство трансцендентного дозволяє народитися й зміцнішати письменнику як творцю. Письмо скомпенсовує собою ніч безсенсовності. Відсутність обнадійливої онтології перекривається наявністю культури як різновиду духовного життя. Про це теж ідеться в епіграфі.

Історично Доносо програв: його роман опинився в тіні опусу Маркеса, слава виявилась локалізованою на батьківщині, модернізм був дещо запізнілим, а політичні ідеї, яким він щиро симпатизував, нині скомпрометовані. Проте сьогодні, в ситуації голоду на справді оригінальне, проза Доносо — як модуляція знаного, цінного та цінованого — виглядає вкрай привабливо. А ще магічний реалізм Хосе Доносо варто наголошувати не на першому слові, а таки на другому: письменник чесний з нами, він не вгноює ґрунту для примарних сподівань, але його нічний політ настільки переконливий та професійний, що затуляє від глядачів-читачів сам факт своєї приреченості.

І зовсім цей птах не розпутний, радше він трагічний і запальний водночас. Від його рухів навіть стає дещо світліше.

Євгеній Стасіневич,

літературний критик

Про наше видавництво

Видавництво «Компáс» було створене як осередок ібероамериканської літератури в Україні. Наша ціль — розвивати культурні зв’язки з країнами Латинської Америки, Іспанією та Португалією і таким чином сприяти інтеграції України у глобальний культурний контекст.

«Compás» іспанською означає ритм. І цей концепт повністю відповідає нашому головному завданню: видавати саме ті тексти, що відгукнуться і залунають в такт суспільним потребам, ритму життя й унікальному Я кожного читача.

Хтось прочитає нашу назву як «компас» — у значенні інструмента для навігації — і теж не помилиться. Наші книги є компасом у руках тих, хто хоче відкривати для себе світ іноземних літератур. Звідси наше друге завдання: робити доступними для українського читача знакові твори іспанських, португальських і латиноамериканських авторів.

Тож сподіваємося, що ця книга вам резонує, а література Чилі вже не здається такою далекою.

З любов’ю,

засновниці видавництва «Компáс»,

Анабель Рамірес та Марина Марчук

Інформація видавця

Літературно-художнє видання

Хосе Доносо

Розпутний птах ночі

Роман

Головна редакторка: Марина Марчук

Переклад з іспанської: Олексій Шендрик

Редакторка: Тетяна Шептицька

Коректорка: Анастасія Осипенко

Післямова: Євгеній Стасіневич

Ілюстрація: Крістіна Отчіч-Черняк

Дизайн обкладинки та верстка: Дарія Шабліенко

Підписано до друку

Формат 60x84/16. Друк офсетний.

Тираж 500 прим. Замовлення № 21-275.

ТОВ «Видавництво «Компáс»

просп. Визволителів, 3, м. Київ, 02125

compasbooks@gmail.com

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 7232 від 05.01.2021 р.

Віддруковано на ПрАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»

Свідоцтво серія ДК № 5454 від 14.08.2017 р.

09117, м. Біла Церква, вул. Леся Курбаса, 4.

Тел./факс (0456) 39-17-40

bc-book@ukr.net; www.bc-book.com.ua

«…Є у ньому, іноді, щось таке, що Т. С. Еліот сказав про Джеймса Джойса: „Ви значно примножили труднощі бути романістом“. Але трудність Хосе Доносо також є запрошенням — дозволити впасти собі у світ забутий, світ початку, світ магічний, з відкритими очима».

Карлос Фуентес, мексиканський письменник

«І зовсім цей птах не розпутний, радше він трагічний і запальний водночас. Від його рухів навіть стає дещо світліше».

Євгеній Стасіневич, літературний критик

Примітки до електронної версії

Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

с. 23: <…> мітлою і щіткою, [ганчірко] => ганчіркою і водою <…>

с. 26: [Стери] => Стерти її сліди <…>

с. 35: <…> а може, [сировав] => сировар — конюху <…>

с. 52: Ойос-і-[Вінент] => Вінсент <…>

с. 82: <…> щоб я не міг [поворушути] => поворушити <…>

с. 101: <…> ти маєш [повертнути] => повернути моєму братові гроші.

с. 104: <…> ця [грає] => гра стає направду цікавою <…>

с. 116: <…> ця [Даміна] => Даміана виявилася смішнішою за Менче <…>

с. 124: <…> як це розуміти, [Даміно] => Даміано <…>