Елевонда Евермонт -Еливедо - Пригоди Анджеліки і Аделі в Країні Квітів, Елевонда Евермонт -Еливедо

Післямова. Частина 2.

“Користувачка Елевонда змінила ім'я на Тесс” 

Тесс. Дві Елевонди це вже якось занадто, а для розмов я спокійно можу замінити і на справжнє. 

Елевонда. Не сказала, що у тебе був дозвіл на використання мого. 

Тесс. Уже як є, Еллі. Ти ж не будеш на мене ображатися? 

Елевонда. У мене немає на таке часу. 

Простукотівши підборами Елевонда пройшла у своє улюблене кафе, де за заброньованим столиком на неї уже чекали знайомі. Вона радісно обійняла Анджеліку і Аделі і Арфу, яка теж була тут, всміхнулася Ренту і Бену і вражено подивилася на Омегу, Хаесу, Вейю з її чоловіком Терентієм( він же Тера або як його усі називають Токіо) 

Але вона швидко приховала емоції і як завжди ледь усміхнувшись сказала:

– Рада вас бачити, мої дорогі. А ви взагалі чому тут? – повернулася до четвірки. 

– Ми просто хочемо посидіти у комфорті і послухати інтервю з нашими головними героїнями, – відповіла за всіх Вейя, витримавши її погляд. 

Ела кивнула і сіла на вільний стілець і з вдячністю прийняла меню від Рента. 

– І що ми маємо, – протягнула Арфі і продовжила, – день народження Анджелі – 24 роки, 24 жовтня, 2024 рік, пропустили. День народження Еллі і Тейс, також. Цікаво, може просто зачекати на 25 років 15 травня 2025 року Аделі і тоді вже закінчити книгу. А то всі гарні дати пропустили. 

Тесс. Ну от не починай. Я просто не мала жодного бажання її писати. Ось і все. Хоч там залишалося тільки дві післямови. 

Тесс. А я справді думала, що прогноз Арфи не справдиться.

Арфа кивнула, відчуваючи деяку вину перед нею. Вона ж як ніхто інша усе знала. 

– Ну…добре, що зараз усе склалося. Давайте почнемо інтерв'ю, – вона зацікавлено подивилася на Елевонду і зрозуміла…що думати цього разу прийдеться їй.

Тесс. Точно. То що, Ело, почнеш? 

Ела спохмурніла і відпила ковток кави, яку їй за цей час принесли. 

“Я з жодних питаннь не готувала. От і що тепер робити?” 

– Дай вгадаю, – фиркнула Аделі, – ні ти, ні Тейсі, не маєте питань. Ну або остання забула чи не хоче повторювати ті які були в першій книзі. 

– Тесс, передає, що ти надто добре її знаєш, – дозволила собі ледь розсміятися Ела. 

Але від її погляду не змогла бути прихованою хитра і дещо бешкетна усмішка Арфи, яка була характерна для неї навіть у її 32 роки. Коли вона вже давно була заміжня і виховувала доньку, яку як виявилося вони зустрічали в Академії під час навчання і яка була ніким іншим як ще однією Хранителькою Часу. Але зараз Афіна була ще маленькою і милою дитиною. 

– І про що ти задумалася з таким сумним виразом обличчя, альдерін( моя дорога) – вона ледь штурхнула її в бік і продовжила, – а давайте наші Анджелі і Аделі складуть топ персонажів. 

– А це цікаво…– протягнула Ела, вловлюючи думку подруги, адже вона була точно впевнена, що вона додасть після. 

Тесс. Зачекайте, давайте залишимо це на потім. 

Арфа. І чому ж це? 

Тесс. Для початку має бути щось серйозне, а потім вкінці, коли залишиться час, можна й поговорити і про персонажів. У мене є деякі питання, озвучиш, Еллі. 

Вона з вдячністю кивнула. Ні, ну справді часу не було. 

Елевонда. Питання перше. Якби у вас була можливість обирати власний сюжет яким би він був? 

– Мафія, – не задумуючись сказала Анджеліка, а потім додала більш розгорнуту відповідь, – я завжди мріяла обікрасти якийсь банк. 

– А ти Аделі, допомогла б їй? – повернулася Ела до наступної з обраних. 

– Авжеж, – фиркнула вона, – я б зламала систему і стояла б на шухері. 

Тесс. Дайте вгадаю у цій історії Рент і Бен були б детективами?

– І чому одразу? – не погодився Рент, – може б вони на нас працювали? 

– Обидва варіанти не погані, – протягнула Анджелі замріяно.  

Тесс. Мабуть, найбільше ти б хотіла потім на якійсь дорогій машині від всіх втікати.

Токіо. Цікаво, а машина чесно куплена чи теж вкрадена? 

Анджеліка розсміялася, за нею усе ж не стримавшись Аделі. Потім переглянулися і з загадковими посмішками сказали. 

– А це вже зовсім інша історія... 

Тесс. Як скажете. 

– А як щодо вас двох, – Ела з ледь вловимою посмішкою подивилася на Рента і Бена. 

– Я б хотів бути стрітрейсером, – відповів перший коротко. 

Його брат задумався перед тим як відповісти. 

– Не впевнений, але можливо був би звичайним аристократом в магічному світі. 

– І це все? – розчаровано спитала Анджеліка, – я щось пропустила, чи мій чоловік завжди був таким нудним, – останнє, авжеж, не звучало як образа більше як легкий підкол. 

– Ну хтось же має бути в цій сім'ї при здоровому глузді, – в тон їй відповів він. 

– То може тобі потрібно було бути якимось юристом чи тілоохоронцем, – фиркнула вона. 

– У такому випадку мене цілком усе влаштовує. 

Тесс. Нудно. Еллі, спитай наступне, може веселіше стане. 

– Для початку ми б хотіли запитати те саме вас? 

Тесс. Мене в житті все влаштовує, окрім можливості користуватися магією. Але якщо ви вже хочете, щоб я обрала, то я б хотіла бути лиходійкою або персонажкою, яка сидить з попкорном і дивиться за розвитком любовної лінії головних героїв. 

Токіо. Тесс, така Тесс. Я навіть не сумнівався щодо другого варіанту. 

– Хоч я часто кажу, що моє життя складне — я не певна, що справді хотіла б його змінити. Єдине, я б хотіла дізнатися усю правду раніше, – відповіла Елевонда засмучено, – тоді я б могла діяти краще. 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍