Елевонда Евермонт -Еливедо - Пригоди Анджеліки і Аделі в Країні Квітів, Елевонда Евермонт -Еливедо

Або коротко про те, як мало бути одне, а вийшло третє. 

А ще Маргітайл один з небагатьох моїх персонажів чиє ім'я реально має значення. І мені справді цікаве у що випишеться цей любовний трикутник  вже в наступній книзі. 

Акт 4. Дія 4. 

Цей розділ був написаний з допомогою незамінного чату gpt, бо мені потрібно було знати, що Дел повинна буде робити зі своїм віялом. Найкраща частина з усіх з їхньої, якщо не рахувати наступну. 

І Дел була тут просто неперевершена. 

Акт 5. Дія 5. 

Це було важко. Це було справді важко. У мене дуже довго не виходив їхній танець таким яким він повинен бути. Він виходив якимось штучним і несправжнім. 

А взагалі історія Вел і Рейнгарда одна з найбільш милих і комфортних. Хоч він і радник королеви темного королівства. Але їхні листи, які вони писали сім років і їхні відносини, це щось зовсім нехарактерне для моїх персонажів.  У наступній книзі вони з'являться вже як подружжя. 

Вистава завершена. 

Тут я б хотіла сказати, що мені дуже подобається Енгайда, яка за всіх хвилювалася і вела себе як мама квочка. Це було так мило. 

Дейла зі своїм морозивом. 

А і мабуть, Лоренс, яка у своїй манері, але вирішила допомогти нашим бідним обраним. 

А точно, згадала, у першій версії цих розділів вони просто втекли з прийому і тому жодного викриття не було. ( А в мене скільки теорій з цього приводу було, аж сумно) 

Поява Лії у цьому розділі, мабуть, була тільки тому, що вона сирена як і Лоренс. Взагалі про неї ще раніше мала вийти книга, де розповідалося її історія і було б більш зрозуміло, хто вона така. 

Королівство Емеленд. 

Не дивно, що його називають королівство міражів. Я про нього знову забула і тут згадати. Що воно собою являє, чому стало суцільною пустелею і яким було раніше, можна буде прочитати у третій книзі?

Частина 2.3 Королівство Медлентен. 

Тут все мало бути просто, знайти зошит і переписати з нього усе як є. 

Але як таке може бути, що король і королева світлі? Вони однозначно тільки прикидаються, а насправді темні. 

Так, Емборо спочатку не був поганим персонажем, якго так і хочеться прибити. 

І Орден Левілондів, хоч і був місцем у яке зайвий раз краще не сунутися, бо це як секта, раз зайшов і спробуй потім вийти. Але все ж він був проти Посухи. 

Тільки мій мозок вирішив, що потрібно усе змінити і ще в останній момент було додано Евридіку, як Евелон. 

Ну або мені просто потрібно було менше слухати “Compliance” Muse

Усі інші розділи майже без змін, тільки лабіринт замінила на битву в печері і додала появу Сайшеленс. 

Частина 2.4 Остання битва.  

Наші обрані повертаються в Країну Квітів і на цьому моменті я зрозуміла, що у мене взагалі немає нормальних сцен битв. Тому що весь цей екшн, то не моє. Потім я подумала, що можна зробити щось суто в стилі Країни Квітів. 

Якщо вони є втіленням квітів, то їхні властивості і значення назв, можна використати як пояснення місця в армії. 

Уже в кінці, мабуть, через прочитання манхви “Пурпуровий гіацинт”, де була героїня Беладона, я вирішила створити схожу і чомусь віддала цю роль мамі Анджеліки. (Насправді від Беладони з манхви я списала тільки зовнішність) 

Сцена з Амулетом теж мала бути коротшою і без співів. 

А от останнього розділу, який вийшов ще й дуже довгим, взагалі не було. 

Але щодо цього мені найбільше подобається, коли у розділах згадується Елевонда і компанія, це одразу надає якусь домашню атмосферу. 

У моменті з Енгайдою хотілося показати, що вона не просто провідник, а й жива  людина зі своїми емоціями і переживаннями. 

Щодо Епілогів мені хотілося згадати у них якихось інших героїнь, тому що історія Анджеліки і Аделі була завершена у минулому розділі. 

На цьому, мабуть все, хоча впевнена, що точно ще декілька разів перепишу цю частину, бо згадаю ще про щось.