Анджей Сапковський - Відьмак. Володарка Озера

До строку вербунку Ярре треба б додати щонайменше час, необхідний армії для маршу з-під Визіми до поля під Бренною.

Окремо про часову лінію, пов’язану з Німуе та Кондвірамурс. З чародійкою Німуе читач іще зустрінеться на сторінках «Сезону гроз» — у її подорожі до Аретузи, щоб вступити на навчання (у 1373 р.; згідно зі спогадами Німуе, «до якої я, зрештою, вступила тільки після другої спроби» — ВО). На третій рік навчання в Аретузі їй було чотирнадцять років (може, трохи більше з огляду на нестандартний шлях, яким вона до школи потрапила): «Не були вже шмаркачками з початківні. Були третім класом! Мали по чотирнадцять років!» (ВО) Тому дату її народження треба віднести до першої половини 1360-х рр.

На час зустрічі з Кондвірамурс Німуе — серйозна й поважна чародійка (хоча й має репутацію дивачки); крім того, за спогадами Кондвірамурс, «замолоду звали її Ліктик, а тепер знала, що прізвисько те було точним. Але була вона також і впевненою, що принаймні з півстоліття ніхто вже не наважувався називати так малу чародійку» (ВО). Плюсуючи роки для закінчення Аретузи та час, необхідний, щоб зайняти місце в ієрархії (нехай навіть час короткий), події в замку Ініс Вітре не можна вважати такими, що відбулися раніше, ніж у 1430-х рр. (і Німує на той час років 70–80).

1.2. «Вежа Ластівки»

Записки Любистка («Півстоліття поезії») дають можливість зафіксувати й дату Битви-на-Мосту, якою закінчилася попередня книжка, і початок подорожі відьмака. Любисток пише про битву: «…сталося це п’ятого дня після вересневої новини місяця, точно на тридцятий день нашої мандрівки, якщо рахувати від виходу з Брокілону, і через шість днів після Битви-на-Мосту» (ВЛ). Таким чином, битва на мосту біля Червоної Бендюги відбулася 30 серпня 1267 р., похід же розпочато 5 серпня того самого року. Ця дата підтверджується спогадами Мільви з попередньої книжки: «…я повернулася до Брокілону ‹…› через п’ять днів після Свята Жнив, через п’ять днів після нового місяця, що починав у людей місяць серпень, а в ельфів — Ламмас» (ХВ).

У серпні того само року Йеннефер спочатку опинилася на островах Скелліге («Йеннефер з’явилася тут дев’ятнадцятого серпня, ефектно впавши з неба в рибацькі сітки» — ВЛ), а потім зникла в Безодні Седни (за день до вересневої новини місяця — саме 30 серпня 1267 р.).

У вересні Цірі потрапила в лапи до Бонгарта: 7 вересня 1267 р. відбулася зустріч Готспорна зі Щурами (він говорить Ґіселеру: «уже сім днів як від першого вересня, знаком є роздвоєна пурпурова стріла» — ВЛ), а 9 вересня сталася різанина в Ревнощах.

1.3. «Хрещення вогнем»

Перше й друге засідання новоствореної Ложі Чародійок датоване в розмові з іншими чародійками Філіппою Ейльгарт: «Ми сьогодні маємо п’ятий день серпня, — говорить вона під час першої зустрічі, — п’ятий день за новим місяцем. Зустрінемося наступного разу на другий день після повні, дорогі конфратерки, через чотирнадцять днів» (ХВ).

Напередодні другої зустрічі Еніда Фіндабайр «розпаковує» Йеннефер, ми ж отримуємо атрибуцію цієї дати з вуст самої чародійки, відраховуючи від подій на Танедді («і я була цією фігуркою сорок сім днів» — напередодні другої зустрічі Ложі, 16 серпня 1267 р.). У Йеннефер залишалося ще три дні, щоб повністю прийти до тями.

1.4. «Час погорди»

Однією з базових дат, від якої встановлюють усі інші, є бунт на острові Танедд, датований 1 липня 1267 р. (перша липнева ніч після повні).

Події книжки закінчуються 5 серпня — початком походу Ґеральта.

А от початок цих подій можливо зафіксувати, скориставшись такими даними. Ми знаємо, що Йеннефер із Цірі приїхали до Горс Велену «за три дні до Великого Збору» (ХВ) — саме там Цірі вперше зустріла Тіссаю де Фрьес (що, як ми знаємо, сталося того само дня). На зустрічі з Мольнаром Джанкарді Йеннефер отримала звістку про те, що Ґеральт відвідав місто Доріан (де він, як відомо, зустрічався з Кодрінгером і Фенном): «— Давно він був у Доріані? — Якихось десять днів тому…» (ЧП).

А під час зустрічі відьмака з адвокатом Кодрінгер повідомив не тільки те, що Йеннефер і Цірі вже виїхали з Елландеру, але й те, що «тиждень тому вона ще була в Елландері» (ЧП). Інакше кажучи, від’їзд чародійки та Цірі міг статися не раніше 10 червня. І саме цю дату можна прийняти за початок цього тому циклу.

Ще один важливий момент — дата захоплення Цірі Хватами. Тут точкою відліку стає прийом у Лох Ґрімі, де вперше представлено фальшиву «Цірі». ВЛ датує цю подію 10 липня; тоді ж астрологові Зартісію було дано завдання встановити місцезнаходження «певної особи». Трохи пізніше Емгир вар Емрейс похвалявся магам, що астролог виконав доручення за чотири дні («Завдання, яке не здолала вся ваша славетна академія, звичайний астролог виконав за чотири дні» — ХВ). Сутичка Хватів із Вархагенами сталася через тиждень після того, як Нільфгард почав шукати в тих місцях дівчину («— Гейби це не та, яку нільфгардці вже тиждень шукають?» — ЧП), інакше кажучи, не раніше 21 липня, коли Цірі була в лапах Хватів щонайменше чотири дні (тобто знайшли вони її не пізніше 17 липня).

А 22 липня 1267 р. Цірі стала однією зі Щурів.

1.5. «Кров ельфів»

Для початку циклу важливою й опорною датою для багатьох подій стала Цінтрійська різанина. Під час перемовин щодо Цінтрійського миру (квітень 1268 р.) королева Мева думає: «…пять років тому мозок Каланте, Левиці з крові Кербінів, розбризкався на плитах двору, саме того, який оце видно з вікон» (ВО). Це дає загальну дату — 1263 р.

Підтверджується це й записами Любистка, який нотував у першому варіанті «Півстоліття поезії»: «…саме Кагір був тим, хто вже раз намагався викрасти Цірі. Близько чотирьох років тому, під час різанини в Цінтрі» (ВЛ).

Від Цінтрійської різанини до того, як Ґеральт знайшов Цірі, минув приблизно рік (у ЩБ битва при горі Содден — це битва, від якої «ледь рік минув»; а в серпні 1267 р. Ґеральт пригадує, що в Мехунових Урочищах «був там один раз ‹…› три роки тому. ‹…› А як вийшов — не пам’ятаю. Бо вивезли мене напівживим на возі» (ХВ); одночасно цей його спогад фіксує весь строк, за який стаються події саги — від знаходження ним Цірі до червня 1268 р.

Початок же роману — виступ Любистка під Блеоберісом — стався через два роки після Цінтрійської різанини (чи то в 1265 р.: «Княжна Цірілла ‹…› зникла під час здобуття міста два роки тому»