Love - Коли світ говорить шепотом, Love

Коли кур’єр подзвонив у двері, у домі було тихо. Лише годинник цокав, рахуючи хвилини, що вели до чогось важливого. Вона встала, затамувавши подих, і відкрила двері. У руках чоловік тримав невелику коробку, заклеєну скотчем. Її серце забилося сильніше.

— Це вона, — прошепотіла вона, навіть не усвідомивши, що говорить вголос.

Він уже сидів у своєму кріслі, як завжди — із пледом на колінах і чашкою теплого чаю поруч. Побачивши коробку в її руках, він усміхнувся. Та усмішка була глибшою за слова.

— Відкриєш?

Вона сіла поруч і повільно, ніби розгортаючи найцінніший подарунок у житті, почала знімати скотч. Усередині лежала її перша надрукована книга. Її ім’я — чорним шрифтом на обкладинці. Її слова — вперше на справжньому папері, не в зошиті, не на екрані.

Він простягнув руку. Вона дала йому один примірник — той, що тримала для нього.

Він торкнувся сторінок, наче торкався спогадів.

— Тепла, — сказав він. — Як і твоя душа. Як і наша історія.

Вона схилилася до нього, обійняла й тихо сказала:

— Ти завжди вчив мене писати серцем. Це і твоя книга теж.

І в той момент усе зійшлося: маленький зошит із дитячими малюнками, перша мрія, довгі вечори з мамою, розмови біля вікна, тиша після втрат, радість відкриттів, і любов, що тримає покоління разом.

---