Олександр Шаравар - Повернути себе. Том 0. Передісторія, Олександр Шаравар

    А якщо і не вистачає планет для населення, то простіше або захопити в сусідів, влаштувавши війну, або зменшити те саме населення під час війни. Хоч і цинічно це звучить, але на жаль така реальність.

    Ніхто не хоче витрачати мільярди кредитів на колонізацію мертвого світу, якщо в десятки разів дешевше захопити вже готовий для заселення світ. Он Атаранська імперія за останні сто років лише одну планету перетворила на придатну для життя. Але за той самий час обзавелася десятком планет, які завоювала у своїх сусідів.

      Єдиною планетою з життям у цій зоряній системі була четверта планета. Вона була дещо більшою в розмірах порівняно із Землею.  Радіус поки що безіменної планети був сім з половиною тисяч кілометрів. Але сила тяжіння була приблизно такою ж як на Землі. Що говорило про легше ядро планети.

      Сама планета оберталася навколо своєї осі за двадцять п'ять стандартних годин. Стандартна година була дещо більшою за земну, приблизно хвилини на півтори, точніше не скажу, оскільки прив'язатися до земних мір вельми складно тут.

      Згідно з розрахунками бортового комп'ютера рік триває близько сорока малих циклів. Малий цикл приблизно дорівнює земному місяцю. Тож рік на цій планеті триває майже в чотири рази довше земного. Через те що нахил осі був більшим близько п'ятнадцяти градусів, то зміна пори року також була трохи різкішою. Максимум температури і мінімум температури вельми сильно рознесені.

     Так влітку температура могла сягати понад сімдесят градусів за Цельсієм, а взимку менше ста градусів. Тож амплітуда температури тут була вельми висока - цілих сто сімдесят градусів.

      У всесвіті, принаймні в тому, в якому розташовується і Співдружність, і Земля, планети, на яких виникло самостійно життя, вельми рідкісні. Тож сама наявність подібної планети і так диво.

      А те, що на ній ми, люди, можемо в принципі після генної терапії жити без особливих зусиль, це подвійне диво.  Це настільки мінімальний шанс, що я навіть не знаю з чим порівняти ймовірність виникнення подібної планети.

     От скажіть, як багато шансів, що на планеті, яка розташована за кілька сотень світлових років, подібним чином розвиватиметься життя? Шанси мінімальні, а якщо взяти інший вимір, то шанси взагалі стають практично негативними.

      Щоправда, є й дещо фантастичне пояснення всім цим збігам. Багато псевдовчених у Співдружності вважають, що це все створено якоюсь могутньою расою. І якщо з багатьма планетами так і було насправді, то ось на цій планеті немає ні найменшого сліду штучного створення життя.

       І таких планет хоч і мало, але кілька десятків у Співдружності все ж налічується, на них немає жодних слідів їхнього штучного походження, і в той же час вони всі дають змогу людям жити на них практично без будь-яких проблем.

     І ось це диво перед нашими очима. Планета з лівоамінокислотним життям, білковою основою побудови живих організмів. Та й усе інше цілком придатне для життя людини. Чим не справжнє диво, нехай і місцеві тварини надмірно агресивні.

      Планета, що дісталася нам, не несла на собі помітних слідів планетоформування. Але це нічого нам не говорило, з якоїсь причини наші сканери не могли пробитися за крону дерев. А дерева вкривали всю поверхню планети крім океанів. 

       Судячи з того, що ми змогли побачити з орбіти. Дерева здебільшого були одним і тим самим видом, лише залежно від широти вони дещо відрізнялися забарвленням. Також дивним було те, що високих гір просто не було. Найбільша височина, яку ми змогли виявити, була не більше чотирьох кілометрів.

      Товща океанічної зеленої води не пропускала наші сканери глибше ста метрів. Але й цього нам вистачило для повного офігування. Сканери змогли засікти тварину завдовжки близько двохсот метрів. Вона плавала на невеликій глибині.

     Побачити тварину розміром більшу за наш легкий крейсер було, м'яко кажучи, дивно. Щоправда, Ліка сказала, що в Співдружності є планета і з більшими гігантами. І оскільки вона є з вищим рангом небезпеки, то планету вирішили не колонізувати і залишити у вигляді заповідника. Сама вона там не була, але голофільми про монстрів на тій планеті дивилася.

     Взагалі ми повинні були відразу зрозуміти, що на цій планеті купа різних монстрів. Що зустрінутий мною носоріг, що птах, який напав на нас, що ця рибка. Ця планета була батьківщиною різних гігантів.

      І це якось навіть вселяло внутрішній трепет по відношенню до місцевих мешканців. Я досі все порівнюю із Землею і мені тому побачене здається чимось фантастичним.

     Трохи поспостерігавши за найбільшою твариною, яку коли-небудь бачили я і Ліка, ми вирішили повернутися до печери і зайнятися пошуком необхідних нам п'яти видів тварин і рослин. Все-таки варто було не забувати, що ми сюди прибули з конкретною метою, а не просто так досліджувати планету.

     Дослідженням можна було зайнятися і пізніше, а зараз нам варто було розібратися з боргами. Нещодавно поговоривши між собою, я з Лікою дійшли висновку, що сполот знає про прохід в інший світ, але з якихось причин не поспішає сам досліджувати його і задовольняється ось такими ось подачками у вигляді рослин і тварин. Та й не розкриває перед своїми одноплемінниками таємницю про цей прохід.

     Хоч ми дійшли висновку, що сполот знає нашу таємницю, безпосередньо говорити на тему іншого світу ми не наважувалися. А тому наш діалог залишався сповненим недомовленостей, але схоже це влаштовувало обидві сторони.

      Взагалі поведінка цього конкретного зеленого чоловічка, згідно зі спостереженнями Ліки, була вельми нетиповою для сполотів. Цей хоч і був зарозумілий стосовно людей, але не вважав їх за бруд як інші.

     Найімовірніше, він часто веде справи з людьми, а тому зжив зайву зарозумілість щодо нас. Та й узагалі Ліка досить сильно здивувалася, коли сполот за вирішення деяких питань вимагав кредити для себе.