Крістіна Логоша - Чортівка на виданні, Крістіна Логоша

Розділ 3 (2)

Вони завернули центральною вулицею. Уздовж каналу стояли маленькі крамниці. Їх господарі виходили вітати чортівок – мало хто міг відкрито висловити свою неприязнь Мізріель. У відображенні вітрини з тканинами вона помітила, що з магазину навпроти виходила дівчину з рудим волосся.

– Русалка! – бісові перейшли порожню вулицю, і підйшли до бездушної дівчині. – Сардинія, як я рада вас бачити.

Русалка кілька секунд дивилася на Мізріель, намагаючись пригадати, де бачила її раніше.

– Доброго дня... Ви та чарівниця, яка мені ноги зробила. Через вас я страждаю вже кілька днів – жоден швець не шиє взуття на дві ліві ноги, – обурилася дівчина.

І поки вона промовляла довгу тираду, Мізріель з подивом оглядала дівчину. На ній було красиве нове плаття, волосся зачісане в акуратну зачіску, а на руці – срібний браслет. Серед русалок бували заможні особи, але їх дуже мало, і бажання у них були більш витончені, ніж просто ноги і вдало вийти заміж.

– День добрий, – писклявим голосом привітався Даніель, не відриваючи погляд від гарненької мордочки дівчини, – я Елла – кузина Мізріель. Ви, мабуть, її подруга. Така гарненька, як тебе звати?

– Сардинія. А ви теж чарівниця? Сподіваюся, більш вміла, ніж ваша кузина. Вона мені такого начаклувала...

– Кхе-кхе, – пролунало за спиною бісових. Мізріель обернулася, але нікого не побачила, і тільки опустив погляд, побачила рудобородого гнома в сюртуку і чорному циліндрі. – Сардіночка, золотце, ми поспішаємо, нас чекає ресторан.

– Хвилиночку. Я тільки закінчу розмову.

– Добре, я буду чекати тебе в таверні, – промовив гном і пішов в кінець вулиці до будівлі з назвою «Бродячий кіт».

– Садріночка, – сказав Даніель, копіюю гнома, – а це хто?

– Це дуже хороший друг... – почала русалка.

– Друг? – здивувався Даніель.

– Так. Він прихистив мене, купив красиву сукню – ось це... - вона покружляла, демонструючи вбрання …– і обіцяв, що скоро ми відправимося в подорож до його родичів у якісь гори.

– Люба, а як же твоє бажання вийти заміж за принца? – запитала Мізріель.

– Я збираюся заміж за принца. Грегор обіцяв з ним познайомити.

– Ох, боюсь, твій Грегор тебе обманює, – переходячи на шепіт, сказала Елла. – Про нього такі чутки ходять...

– Як?! Не може бути! Думаєте, він не збирався знайомити мене з принцом?

– Дорогенька, ваша доброта вас погубить, – вимовила Мізріель, обіймаючи Сардинію за плечі. – Ваш гном не знає принца, і вся його турбота про вас – чистої води користь. Вам потрібно бігти, інакше він стане плямою на вашій репутації.

Русалка залилася фарбою, розуміючи, на що їй натякають.

– Грегор не такий! Він хороший…

– Ми з кузиною могли піти назустріч і поселити у себе в будинку. Все-таки накладка з бажанням вийшла з моєї вини. Але раз ти впевнена в своєму гнома, то можеш з ним залишатися. Тільки якщо я права, навряд чи принц захоче таку дружину.

Взявши Даніеля під руку, бісова розгорнулася і пішла вперед. Сардинія не забарилась:

– Зачекайте мене, я піду з вами! Я хочу за принца заміж, а не за гнома.

Всю дорогу русалка тріщала без угаву. Мізріель натягнуто посміхалася, але, підходячи до особняка де В’єр, зовнішня привітність зійшла нанівець. А Даніель, навпаки, брав участь в бесіді, ставлячи питання колишній русалці і давав їй можливості виговоритися.

Господиня будинку віддала розпорядження покоївкам підготувати другу гостьову спальню і, бажаючи швидше позбутися від настирливої ​​дівчини, увійшла до свого кабінету. Вона провела рукою по масивному покритому лаком столу і зачепила кінчиками пальців пусте срібне блюдо. Воно почало наповнюватися водою. Чортівка тихенько прошепотіла заклинання над нею, і по тонкій водяній гладі пішли водяні кола. У чаші піднялися хвилі, і з неї вибралося щось. Тваринка, походи на скелет чи то кролика, чи то кота. Сіла поруч зі блюдом і пильно дивилася на бісову порожніми очницями.

– Викликали, міледі? – послужливо сказала кістяна тварюка.

Чортівка підійшла до столика і наповнила з графина келих з червоною рідиною, сіла в високе крісло і, зробив ковток, подивилася на тварюку з Підземного царства.

– Я хочу, щоб ти довідалася все про Себастьяна Брієра – королівському відьмак. Мене цікавить все: що їсть і п'є, з ким спить, все його слабкості і переваги. Необхідно поритися в його минулому і дізнатися, як він отримав такі сили і вплив – це завдання першочергово значущості.

– Так, міледі, – кивнув скелет звіра. – Ще будуть розпорядження?

– Ні, поки все.

Звірятко піднялося і стрибнула до блюда.

***

Сардинія увірвалася до моєї кімнату, ледь я підняла з очей маску для сну. Похитуючи стегнами, за нею увійшла Елла – монстр під ліком бісової. За кілька днів Даніель добре вжився в жіночий образ і обзавівся шикарним гардеробом за рахунок моїх суконь. Це сильно дратувало – відкриваю шафу, і не знаходжу своїх нарядів.

– Мізріель! Ви уявляєте, принц оголошує відбір наречених! Все так, як я мріяла! – Сардинія притискала до грудей газету, наче це був чек на п'ять мільйонів золотих.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍