Марина Сніжна - Полонянка вовчої зграї, Марина Сніжна

– Давайте повернемося до обговорення контракту. Я тут тільки через це.

– Невже? – обличчя альфи набуло більш спокійного виразу, але я фізично відчувала його напругу. – Ще скажи, що не думала про мене весь цей час!

– Не думала, – збрехала я, хоча цей мерзотник приходив в мої думки і сни набагато частіше, ніж хотілося б.

– Адже ти знаєш, що перевертні розуміють, коли їм брешуть, – промовив Видан, і його очі вдоволено блиснули. – Серцебиття частішає, інтонації голосу злегка змінюються. Давай поговоримо відверто, вовчице.

– Я не вовчиця! – одразу огризнулася я, відчуваючи, як самовладання знову тріщить по швам.

– Вовчиця, – він посміхнувся, – як би не намагалася це заперечувати. Між нами з самого початку виникло щось особливе. Дуже сильний потяг одне до одного. Сподіваюся, ти не будеш цього заперечувати?

Цього разу я не наважилася збрехати. Все більше хотілося підхопитися і, наплювавши на все, втекти геть. Якнайдалі від так чоловіка, котрий настільки бентежив.

– Я теж думав про тебе, – його несподіване зізнання зовсім приголомшило. Я навіть перестала дихати, з незадоволенням помічаючи, як серце охоплює щось на зразок радості. Якого біса?! Та плювати взагалі, думав він про мене чи ні! Мене це взагалі турбувати не повинно! – Хочу, щоб ти залишилася в зграї. У моєму домі.

 А ось тепер я зрозуміла, що означає справжній шок. Округленими очима дивилася на альфу, чиє обличчя зараз зберігало спокійний вигляд. Тільки очі світилися яскравим золотавим світлом, що видавало, наскільки сильні емоції вирують у нього всередині.

 – В якості кого? – видавила я, судорожно чіпляючись за свій портфель, немов потопаючий за рятувальне коло.

 – Ну, для початку в якості моєї жінки.

 Контрольний постріл у голову! Саме формулювання настільки обурило, що мені не без зусиль, але все ж таки вдалося вгамувати збудження. Так за кого він мене має?! Пропонує стати його коханкою так, немов би робить бозна-яку послугу! Ще й дає зрозуміти, що коли йому набридну, моє становище може змінитися.

 – Цього не буде ніколи, – процідила я, піднімаючись і не дивлячись на нього, щоб не втратити мужності. – Контракт залишаю у вас. Про своє рішення щодо нього повідомте. Можете надіслати листом до мого офісу або передати з кимось із своїх людей. У будь-якому випадку, це наша з вами остання зустріч.

 Я різко повернулася на підборах і рушила до виходу, спиною відчуваючи ціпкий погляд альфи. Почувши утробний рик, який пролунав, вже коли я готувалася переступити поріг, відчула, як серце впало у п’яти. Здригнувшись, обернулася і затиснула собі рот долонею від жаху. У Видана почалася трансформація!

Він судорожно чіплявся за стільницю. І я бачила, як його пальці стають більшими і довшими, а нігті на них подовжуються і загострюються. Вся фігура теж ставала відчутно більшою, сорочка жалісно тріщала. Нижня щелепа висувалася, оголюючи страхітливі ікла. Очі тепер стали зовсім звірячими. Вовчими. І погляд цих страшних очей був прикутий до мене!

 Я закричала, геть забувши про одвічне бажання все вирішувати своїми силами:

 – Допоможіть! Допоможіть, хто-небудь!

 У голові панічно билася думка – мене зараз просто розірвуть!

– Забирайся! – гарчання, що вирвалося зі страхітливої щелепи Ярова, вже мало нагадувало людську мову, але розібрати слова все ж таки було можна. – Геть звідси!

Я не змусила себе просити двічі і прожогом кинулася геть, більше жодного разу не озирнувшись.

Не відчувала себе в безпеці навіть коли опинилася у своїй машині і залишила територію перевертнів. Все здавалося, що машину переслідує величезний вовк. Пізніше трансформацію Ярова не раз бачила у кошмарних снах і кожного разу прокидалася від власного крику.

Але що найдивніше – через три дні до нас в офіс надіслали контракт. Підписаний Яровим. Він погодився на всі умови! Це вже зовсім не вкладалося в голові. Але тоді я зітхнула з полегшенням. Не даремно пережила весь цей жах!

Який вибір зробить Яров тепер, чотири роки потому, залишалося тільки здогадуватися...

Якщо вам подобається твір, ставте лайки, підписуйтесь на сторінку автора. Буду також вдячна за коментарі.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно