Ксенія Стрілець - Вихор почуттів, Ксенія Стрілець

Красунчик: Хотів сказати, що ти спокійно можеш, їсти круасани та не турбуватись за фігуру.

Руда Аліна: І щоб це могло означати?

Красунчик: Кажу, що купальник у тебе гарний … 

Поки я намагаюся збагнути, що саме він має на увазі, мої вуха починають горіти від сорому. Мало того, що купальник у мене дійсно не залишає волю для фантазій, так я ще й додатково продефілювала для нього, щоб він точно все розгледів. Це ж як у самій білизні перед незнайомцями пройтися. А з іншого боку, чого це я розпереживалася, моя фігура не на стільки погана, щоб соромитись свого тіла в купальнику. Якщо він хотів мене цим збентежити, то в нього це не вийшло, але й у цю гру можуть грати двоє. 

Руда Аліна: Та що там купальник, ти мої ноги бачив? 10 км щоранку це тобі не кермо крутити! 

Тут я звісно що прибрехала, бо після нічної зміни в клубі, я ледве язиком з ранку ворушила, не кажучи вже про ноги, що гуділи навіть уві сні. Тож зранку я звісно що спала, а не бігала, та йому цього знати не потрібно. Тому додаю підморгуючий смайлик і чекаю на відповідь.

Щось пауза надто затягнулася, злякала, мабуть. Ха! Слабак! 

Красунчик: Повір, я бачив ВСЕ!

Руда Аліна: Повір, ти не бачив навіть і половини!

І тут мій телефон задзвонив.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно