Мері Лі - Замiж за старого, Мері Лі

 

Олю здивувало все сказане Дмитром: виявляється, він сам ріс у селі. До того ж, розбагатівши і потрапивши в коло еліти залишався звичайною людиною, яка спокійно могла взятися за просту роботу. Найчастіше її знайомі задирали власні носи, коли поруч з ними опинявся хтось нижче їх по положенню. Або ж висловлювали своє "фі", якщо мова заходила про що-небудь земне. Їх цікавили тільки вони самі і їх розкiш.

 

- Гаразд, ми вже підійшли до дому тiтки. Давайте тут біля хвіртки розійдемося. - Оля напустила на себе похмурий вигляд. Вона не хотіла показувати своєму супутнику, які змішані почуття той викликав у неї. - Мене чекають домашні справи, так що не до бесід. Всього доброго.

 

- Не смію затримувати. - Кивнув Дмитро. - Але не думайте, що так легко відбудетесь. У нас з вами є незакінчена розмова, тому скоро побачимося.

 

Оля хотіла запротестувати, але чоловік круто розвернувся і пішов геть. Дівчина протяжно зітхнула, продовжуючи стояти і дивитися услід, поки Дмитро зовсім не зник з поля зору.

 

Ну, ось, вже в який раз все пішло не за планом? З таким чоловіком, як Дмитро, нічого заздалегідь спланувати неможливо.

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно