Віталій - Чому ми вороги?, Віталій

Розділ 13

Спроба шантажу стала тривожним дзвіночком, чітко показавши Аліні та Максиму, що вони зачепили чиїсь серйозні інтереси. Тепер вони розуміли, що розкриття правди про минуле може бути небезпечним не лише для їхньої репутації, але й для їхньої безпеки. Проте, це не зупинило їхнього прагнення до істини, а лише змусило діяти ще обережніше та шукати нові шляхи отримання інформації.

З розшифрованого листа та перших знахідок в архівах вони зрозуміли, що ключову роль у подіях столітньої давнини відігравала людина, яка знала правду про таємну угоду та зникнення реліквії, але з якихось причин боялася говорити. Можливо, саме ця людина і була автором зашифрованого листа, намагаючись передати важливу інформацію нащадкам, не наражаючи себе на небезпеку.

Тепер їхнім головним завданням стало знайти будь-які згадки про цю таємничу людину, спробувати встановити її особу та, можливо, знайти її нащадків, які могли б володіти додатковою інформацією.

Максим знову звернувся до старих газетних архівів, цього разу уважно переглядаючи не лише хроніку судового процесу, але й розділи місцевих новин та оголошень того часу. Він сподівався знайти будь-які згадки про незвичайні події, дивні зникнення або несподівані смерті, які могли б бути пов'язані з їхньою історією.

Аліна, у свою чергу, продовжила вивчати родинні архіви, звертаючи особливу увагу на листи та спогади другорядних персонажів – далеких родичів, слуг або знайомих їхніх предків. Вона сподівалася знайти випадкові згадки або натяки, які могли б пролити світло на таємниці минулого.

Їхні пошуки були довгими та виснажливими, але поступово почали приносити несподівані результати. Максим натрапив на коротку замітку в місцевій газеті про раптовий від'їзд з міста одного з адвокатів, який мав стосунок до судової справи. У статті зазначалося, що адвокат залишив усі свої справи та виїхав у невідомому напрямку незадовго після винесення судового рішення. Його прізвище не згадувалося, але сам факт такого раптового зникнення видався Максиму підозрілим.

Аліна, досліджуючи листи своєї прабабусі до її подруги, натрапила на кілька зашифрованих фраз, які не піддалися її попереднім спробам розшифровки. Вона знову звернулася до професора Захарченка, і цього разу професор припустив, що це може бути не окремий шифр, а кодова мова, яку використовували в їхньому таємному товаристві. Він пообіцяв спробувати знайти згадки про подібні кодові мови в історичних архівах.

Через деякий час професор повідомив Аліні про свою знахідку. Йому вдалося знайти старий словник кодової мови, яка використовувалася одним із таємних товариств початку ХХ століття. Деякі слова та фрази з цього словника збігалися з зашифрованими уривками в листах її прабабусі.

Розшифрувавши ці уривки, Аліна дізналася про існування ще однієї людини, яка володіла важливою інформацією про події минулого, але боялася говорити через погрози. У листах її називали лише за ініціалами – "М.К.".

Тепер перед Аліною та Максимом постало нове завдання – встановити особу цієї таємничої людини з ініціалами "М.К." та спробувати знайти її нащадків. Вони розуміли, що це може бути небезпечно, адже шантажист, який стежив за ними, також міг шукати цю людину.

Максим знову звернувся до своїх контактів у місті, намагаючись знайти будь-яку інформацію про людей з такими ініціалами, які могли б бути пов'язані з родинами Соколових та Коваленків сто років тому. Аліна, у свою чергу, ретельно переглядала старі родинні фотографії, сподіваючись впізнати незнайоме обличчя, яке могло б відповідати опису "М.К." у листах її прабабусі.

Їхні пошуки привели їх до несподіваної знахідки. В одному старому фотоальбомі Аліна натрапила на групову світлину членів того самого таємного товариства, про яке говорив професор Захарченко. На звороті фотографії були написані імена всіх зображених людей. Серед них вони знайшли чоловіка з ініціалами "М.К." – Михайла Ковальського.

Використовуючи старі адресні книги та архіви, Максим спробував знайти будь-яку інформацію про подальшу долю Михайла Ковальського та його можливих нащадків. Після довгих пошуків йому вдалося знайти запис про його смерть кілька десятиліть тому. Проте, інформації про його дітей чи онуків знайти не вдалося.

Аліна не здавалася. Вона вирішила звернутися до найстаріших членів своєї родини, сподіваючись, що хтось із них міг пам'ятати Михайла Ковальського або знати щось про його нащадків. Після довгих розмов з літньою тіткою їй вдалося дізнатися, що у Михайла Ковальського була дочка, яка після смерті батька переїхала до іншого міста і змінила прізвище. Тітка згадала лише її нове ім'я – Олена Кравченко – але не знала її точної адреси.

Тепер перед Аліною та Максимом постало нове, але водночас обнадійливе завдання – знайти Олену Кравченко. Вони вірили, що саме вона може володіти ключовою інформацією, яку так ретельно приховували протягом багатьох років. Проте, вони розуміли, що це може бути небезпечно, адже шантажист також міг шукати цю людину. Їхнє таємне розслідування перетворилося на справжню гонку за часом, де на кону стояла не лише правда про минуле, але й доля людини, яка боялася розкрити свої таємниці. Їхнє спільне прагнення до істини та заборонене почуття вели їх усе далі, у світ прихованих страхів та загублених голосів, де на них чекали нові випробування та небезпечні зустрічі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍