Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
його блідішим. Алекс виріс на Марсі й мав статуру міцнішу, ніж
у поясан, але був тендітніший за Голдена. Попри це, матеріал
комбінезона обтиснув його чималеньке черево — хоч Алекс
і служив раніше на марсіянському флоті, тепер він точно не
підтримував фізичну форму за військовими стандартами.
— Салют, офіцере! — протягнув Камаль.
Показні нотки «дикого Заходу» у вимові вихідців з Долини
Маринера дратували Голдена. На Землі уже сотні років не було
ковбоїв; на Марсі ж траву можна було знайти тільки під
куполом, а мустанга — хіба в зоопарку. Долину Маринера
заселяли колоністи з Індії та Китаю, і лише дрібка людей там
була з Техасу. Очевидно, акцент виявився заразним. Тепер так
говорили усі марсіяни.
— Як наша конячка?
— Поки все добре. Нам потрібен план польоту. Аде синхронізує
нас через... — Голден звірився з моніторами, — ...сорок хвилин, тож до праці. Я хочу вилетіти, зробити справу і повернути
«Кент» на курс до Церери раніше, ніж ця бляшанка заіржавіє.
— Слухаю! — кивнув Алекс, залазячи у крісло пілота.
У навушниках Голдена клацнуло, і голос Наомі повідомив:
— Еймос і Шед на борту. Нижня палуба готова.
— Прийнято, дякую. Чекаємо на розрахунки від Алекса
і будемо готові до вильоту.
Екіпаж був мінімальним: Голден як командувач, Алекс — аби
довезти їх туди і назад, Шед — на випадок, якщо вцілілим
знадобиться допомога, Наомі з Еймосом — зібрати все цінне, якщо вцілілих не виявиться.
Минуло небагато часу, коли Алекс відрапортував:
— То, офіцере, чотири години лету на чайниках. Витрат на
тридцять відсотків тіла, та баки в нас повні. Загальний час на
операцію: одинадцять годин.
— Прийнято. Дякую, Алексе, — відповів Голден.
На флотському жаргоні «чайниками» називали маневрові
реактивні двигуни, робочим тілом яких слугувала перегріта
пара. Використовувати термоядерний двигунець «Лицаря» так
близько до «Кентербері» було не надто безпечно — та й не надто
економно задля такої короткої мандрівки. Двигун «Лицаря» —
із доепштейнівських, тож не відзначався ефективністю.
— Ну що, пора випускати нас із гніздечка, — промовив Голден, а тоді перемкнувся з внутрішнього зв’язку на місток
«Кентербері»: — Говорить Голден. «Лицар» готовий до вильоту.
— Гаразд, Джиме, уперед! — озвався Мак-Давелл. — Аде саме
зупиняє корабель. Бережіться там, малеча. Човник коштує
грошей, та й Наомі — зграбна дівуля.
— Слухаюся, капітане! — відповів Голден. Тоді перемкнувся на
внутрішній зв’язок і викликав Алекса: — Алексе, розпочинайте.
Полетіли.
Голден відкинувся на спинку крісла і став прислухатись, як
скрипить корпус «Кентербері» від останнього перед зупинкою
маневру — сталь і кераміка звучали голосно та зловісно, не
згірше дерев’яних дощок стародавнього вітрильника. Або
суглобів землянина при перевантаженнях. Голден відчув укол
співчуття до корабля.
Вони, звісно, не по-справжньому зупинялись. У космосі нічого
ніколи не зупинялось — якийсь об’єкт міг лише синхронізувати
орбіту з іншим. Тепер вони супроводжували CA-2216862 у його
веселенькій тисячолітній каруселі навколо Сонця.
Аде дала зелене світло. Голден викачав повітря з ангарного
шлюзу і розчахнув стулки воріт. Алекс вивів їх із доків на тязі
білих струменів перегрітої пари.
Вони попрямували на пошуки «Скопулі».
* * *
Астероїд CA-2216862 виявився каменюкою з півкілометровимдіа метром — колись давно відбився він од Поясу, а неймовірна
сила тяжіння Юпітера поганяла його туди-сюди. Зрештою
астероїд зна йшов собі повільну орбіту довкола Сонця
у широчезній порожнечі між Юпітером та Поясом — території, що була справжньою пусткою навіть за космічними мірками.
Від вигляду «Скопулі», що ніжно притулився до поверхні
астероїда і тримався там завдяки його крихітній гравітації, Голдена пробрали сироти. Навіть якщо летіти наосліп, вимкнувши усі прилади, шанси вдаритись об такий об’єкт
наближались до нульових. Астероїд — півкілометрова загорода
на шосе завширшки мільйони кілометрів. «Скопулі» не занесло
сюди випадково. Голден почухав волоски, що дибки стояли на
потилиці.
— Алексе, тримайтеся за два кеме, — наказав Голден. — Наомі, що по цьому кораблю?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі», після закриття браузера.