Вальдемар Лисяк - Безлюдні острови 6-7, Вальдемар Лисяк

не міг цього зрозуміти, коли читав молодим

Про короля Болеслава і винуватця,

Кому братом Юда, чия емблема - клеймо зрадника,

А його зробили покровителем Польщі!

Сьогодні я знаю, що це було добре сплановано

Для країни, де цей шрам ще гноїться:

Для Зрадників – дім, а праведним притулком вітчизна[33].

Примітка до 2-го видання:

Наприкінці 1987 року, після прочитання "Безлюдних островів", Кароль Бунш написав мені три листи, принижуюче ввічливі до моєї особи та компліментарні. Дуже детально він обговорив у них проблему конфлікту між єпископом і королем. Цитую найважливіші фрагменти:

"У дев'яносту осінь життя маєш вже інші інтереси. Однак після прочитання ваших "Островів" я відчув бажання дискутувати і навіть полемізувати (полеміка стосувалася лише могили в Оссіаху – прим. В. Л.). Я поділяю вашу думку про Болеслава Сміливого, але так вже є, що міфи та легенди довговічніші за факти, особливо коли хтось у цьому зацікавлений (...) Як ви, мабуть, правильно припускаєте, джерелом конфлікту було зменшення у розмірах Краківської єпархії та її доходів з причини створення з її частин інших єпархій. Ви самі пишете, яким був стан духовенства на той час, одне відомо - більшість з них були одружені і целібат був їм не на користь. І Станіслав, ймовірно, скористався цим невдоволенням, перейшовши таким чином на бік антипапи, якого Польща визнавала тривалий час після падіння Болеслава. Тому він був не тільки зрадником, але й схизматиком, і за це був засуджений синодом, а Болеслав лише виконав вирок (...) Я католик-нонконформіст. Я вважаю думку Іоана Павла ІІ про єпископа Станіслава політичною або результатом незнання справи, а тому недостовірною (...) Те, що я написав в "Іменникові", я написав наперекір собі, я хотів дати Богові свічку і дияволу огарочок! Бог дав людині розум, щоб людина сама ним користувалася...".

Останній лист Кароля Бунша до мене на цю тему, обірваний на півслові, був останнім текстом у його житті. Він втратив свідомість і так і не прийшов до тями. Його дочка дістала з друкарської машинки незакінченого листа й обережно надіслала мені:

"Мені приємно, що останні написані слова мого батька були написані до пана...".

Примечания

1

Попередніми були: Адам, Ной. Авраам, Мойсей, Ісус, Мухаммед і Абдалла.

2

Готелі, посольства, будинки культури, розміщення адміністрації і т.д.

3

Лупанар – публічний дім в Стародавньому Римі.

4

(лат.) Полювати, митися в лазні, грати в кості і сміятися – в цьому життя.

5

(лат.) Ось печатка (знак моєї влади)

6

(лат.) Другий після нікого!

7

(лат.) Поступаюся гіднішому! Хай живе вождь Марк Емілій!

8

Milites (лат.) - військові, солдати.

9

Cadit quaestio (лат.) – виникає питання.

10

Pareatis. Dixi (лат.) – Будьте слухняними. Я сказав.

11

Sequentes (лат.) – наступний.

12

Odernit, dum metuant! (лат.) – Нехай ненавидять доки бояться.

13

cives romani (лат.) – римські громадяни.

14

Бронза (бронзове серце).

15

Simia purpurata (лат.) – мавпа в пурпурі.

16

Mirabile! - Початок вислову "Mirabile dictu", "Mirabile visu" або подібного, що означає здивування чимось незвичайним, неймовірним.

17

Sic fata tulere (лат.) – так побажала доля.

18

Кахіна – чарівниця (ясновидиця); сахіра – пророчиця.

19

Фінікійська богиня кохання, захисниця воїнів. У деяких областях Сходу з культом Аштарет (Астарти) бу ла пов'язана храмова проституція. Греки ототожнювали Аштарет і свою богиню кохання, Афродіту.

20

"Деба" мовою сахарських кочівників — гієна (частини її тіла мають магічну силу збуджувати кохання) і водночас божевільне кохання.

21

Satis (лат.) – досить.

22

Salve (лат.) – Вітаю!

23

Раніше була популярна польська версія: Осьяк - Примітка Автора

24

Між іншим, журнал віденських вчених, "Intelligenzblatt", в чотирьох номерах з 1813 року рішуче захищає цю тезу.

25

Примітка Автора: Точніше, зовнішню могилу (що знаходилася на зовнішній стінці церкви), на якій у цю стіну вбудована римська плита із зображенням коня, до якої примикає кладовище (це стіна з боку озера), бо вона по той бік стіни, всередині церкви, є так звана внутрішня могила: розміщена в арковій ніші на рівні підлоги, перекриття при вході до могили є плита з написом: "Boleslaus Rex Poloniae". Цей напис вирізьблено під час реставрації 1762 р. за ініціативи князя Юзефа Олександра Яблоновського.

26

(нім.) В цкркві знаходиться могила польського короля Болеслава.

27

Противник Войцеховського, професор Станіслав Смолька, який умовляв: "Давайте відмовимося!" (від пошуків правди), мимовільно наніс удар "учням" Кадлубека, аргументуючи таким чином: "Історичний єпископ Станіслав назавжди залишиться незнаною постаттю". = Примітка Автора

28

Гнєзнєнську митрополію після вигнання з нього Богумила зайняв німецький архієпископ Генрик. Деякі історики (проф. Войцеховський в "Начерках...", проф. Дзвонковський в енциклопедії "Ultima Thule" та ін.) вважають, що він раніше відігравав роль сполучної ланки між імператором і польськими змовниками і був організатором бунту проти Сміливого – Примітка Автора.

29

Чи не мав рацію проф. Брукнер, закликаючи: "Якщо польський єпископат у XII столітті не протестував проти звинувачення Галла, то нам (...) не залишається нічого іншого, як зупинитися на тому ж, якщо ми не хочемо пожертвувати реальністю заради фантазії". – Примітка Автора

30