Поліна Вікторівна Жеребцова - Мураха у скляній банці. Чеченські щоденники 1994—2004 рр.

Надіслали лист у старий двір із розповіддю про те, як їм живеться, яку допомогу вони одержують!

Ми купили на ринку трохи продуктів і шампунь. Хоч би воду привезли! Купимо відро — помиємо голову.

P. S. Мені неймовірно подобається працівниця газети «Известия» на ім’я Уміша. Ця чеченка підкорила мене своєю добротою та чесністю. Я з нею дружу.

У нас у Надтеречному районі, у с. Знаменське, бойовики-смертники підірвали комендатуру ФСБ. Загинуло багато простих людей, які прийшли туди у справах документів, паспортів.

Машина з вибухівкою під’їхала й наткнулася на шлагбаум. Вибух! Загинуло понад сорок людей. Поранених більш як двісті. Біля комендатури обвалилися житлові будинки. Під завалами є вбиті й поранені. Загинули жінки та діти.

По телевізору говорять, що теракт був «презентом» від нашого колишнього президента Масхадова, у народі прозваного «Вухастиком». Не знаю, чому вірити.

Я довідалася, що в Лечі, старшого брата Тодді, який давав мені книжки під реалізацію, 1999 року загинув мій тодішній ровесник, син чотирнадцяти років. Підліток загинув під бомбардуванням. Його батько давав мені книжки під реалізацію, допомагав мені, незважаючи на моє російське прізвище. Хоч один раз його довелося поставити на місце, загалом він поводився дуже порядно. Мужній чоловік.

Поліна-Будур

13.05.

Сьогодні о 10.00 ранку теракт у Саудівській Аравії. За таким самим сценарієм, як у нас учора. Наче його планувала одна людина. Загинуло безліч людей.

У Кармадонській ущелині більше не шукають зниклу групу, яка знімала фільм «Зв’язковий». Мені дуже жаль Сергія Бодрова-молодшого. Мені він сподобався у фільмі «Брат». У нас в інституті поширювали звістки, що нібито вони знімали фільм проти чеченців, маючи бажання виставити тих у поганому світлі, і тому підлаштували вибух, типу так їх покарали. Обвалом.

Дивилася першу серію фільму «Ідіот» за Достоєвським. Відмінна робота режисера Владимира Бортка! Актор Євгеній Миронов грає незрівнянно. Браво!

Я люблю творчість Миронова ще з фільму «Мусульманин». Він зіграв блискуче й був гідний найвищих похвал, його чоловіча роль — найкраща! Але, оскільки в нашому світі місце під сонцем належить злодіям, убивцям та п’яницям, головна нагорода дісталася не йому, а іншому акторові, який досить правдиво зіграв відповідного персонажа.

14.05.

Привіт!

Сьогодні ми вирішили відсвяткувати мамин день народження! Хоча він 16 травня, а отже, тільки за два дні. Але треба відзначати, поки живий!

Теракти в нас щодня, наче настало загальне, глобальне потьмарення розуму. Невже навчилися застосовувати психотропну зброю, як у книжках наукової фантастики? Вона діє безвідмовно. Хоча подібна версія й пояснює навколишню дійсність, це скоріше мій чорний гумор, аніж правда.

Тож ми пили чай, гризли сухарці й раділи, що живі. Отакий день народження. Мамі я подарувала майку, заколку, недорогий наручний годинник, шоколадку та сік. Ще я дарувала їй, як особливий шик, 50 рублів, але вона не взяла. Сказала:

— Залиш собі на дорогу до інституту!

Удень я лягла спати, і мені наснився черговий неймовірний сон. Наче мені 35 років. Я живу за кордоном. (Хтось розповідав мені.) Я відкрила якісь планети в галактиці, яка є дзеркальним відображенням нашої. Дала їм назви. Розробила разом з іншими науковцями якийсь Промінь, за допомогою якого можна дізнатися все про найвіддаленіші зорі. Його слід було спрямовувати спеціальний чином: промінь, долаючи тисячі світлових років, показував ґрунт далекої планети в якнайдокладніших подробицях. За допомогою цього пристрою людство зробило неймовірний стрибок у розвитку.

Крім усього цього, маю друга, журналіста-американця. У нього син одинадцяти років. Я дружу з хлопчиком. Ми часто разом граємо у футбол на природі.

Невидимий лектор у моєму сні сказав:

— Існує багато граней однієї реальності. Для того щоб усе було так, ти повинна в молодості виїхати з Росії. Навчатись у Франції, в Сорбонні. Потім в Англії. Ми подарували ці знання й можливості тобі. Але не переймайся, якщо ти не зможеш цього зробити: усі знання не більш як спільний енергетичний простір. Усі люди пов’язані спільним розумом, але багато з них не знають про це. Неважливо, хто зробить відкриття — воно належить усім людям.

— Мені подобається цей сон! — сказала я.

— Ми знаємо. Але знання несуть небезпеку.

І я побачила, як мене (точніше, академіка) прийшли заарештовувати невідомі. Але в будинку були таємні ходи. Зокрема, один починався серед книжкових полиць, у коридорі. Лаз ішов під гаражем і виводив на іншу вулицю. Я та друг-журналіст зуміли втекти.

Хотіла додивитися, чим скінчиться це життя, але Хтось сказав:

— Усе, що треба, тобі показали.

Я прокинулась. На годиннику 15.10.

Нейши

15.05.

Учора вдень у Ґудермеському районі, у с. Ілісхан-Юрт, на святі з нагоди дня народження Пророка Магомеда на вулиці було багато людей. Шахідат Баймурадова, обмотавшись вибухівкою, підірвала себе в натовпі. З нею загинула її подруга Зулай, а також понад двадцять мирних жителів, які опинилися поблизу. Багато поранених. Усе перелічене вище мені відоме з теленовин. Передали, що завдання жінок було — вбити тимчасового голову адміністрації ЧР Ахмата Кадирова. До речі, в народі ходять чутки, що був замах на його сина — Зелімхана. Але Ахмат Кадиров не залишив посаду. Незрозуміло, коли все це скінчиться?!

В Ізраїлі така петрушка роками триває. Нещодавно показали документальний фільм про тамтешній «порядок»: з одного боку, жорстокість, катування, насильство, і з іншого боку — нітрохи не краще. А в результаті страждають безневинні діти. Дівчинка-інвалід, у якої не ворушиться шия, руки-ноги в страшних шрамах, глуха після того, як потрапила в розбірки дорослих, розповідала, як пішла з друзями до дельфінарію, де терорист вирішив підірвати себе бомбою.

І в нас то автобус замінують, то будинок обстріляють.

Поліна

17.05.

Написала колишнім сусідам листа до Бельгії. Розповіла про життя тут.

23.05.

Сьогодні їхала до редакції. Водій випадково задавив бездомного пса на дорозі. Маршрутка зупинилась. Шофер зняв із себе сорочку і прямо на ній переніс пораненого пса під дерева. Я помітила, як чоловік відвертався й витирав сльози, щоб ніхто їх не побачив. Чеченець. Соромно бути розчуленим через собаку. А серце — добре. Я теж дуже засмутилась і всю дорогу молилася.

У редакції взяла декілька примірників газети зі своїми віршами й подарувала на Центральному ринку Таїсі та колишнім сусідкам по торговельному ряду.

Розмовляла з Аланом, заступником боса в газеті «Молодість».

24.05.

На Північному базарі бачила Ібрагіма. Він розповів, що вчиться на факультеті сходознавства. Сказав, що був знайомий з Аладдином. Але зараз нічого про нього не знає. Я відповіла, що мене ця історія зовсім не цікавить, і