Кайла Броді-Тернер - Легенди Ґотліну, Кайла Броді-Тернер

–Боги... Боги... як знобить... – з дому вийшов король Оматей Ґотлін у нічній сорочці та халаті.

–Тату? – крикнула Калерія.

Ельгорт і Пітер обернулися.

–У чому справа? – запитала мініатюрна світловолоса королева Аделайн.

–Мамо! – Ельгорт кинувся до матері, Пітер повільно піднявся до них, вражений.

Вони кинулися до батьків, які нічого не розуміли. Як же довго їм доведеться пояснювати, що трапилося. Ельга залишилася стояти на сходах, не вірячи своїм очам.

– Донечко.– покликав батько.

Вона похитала головою, повільно піднявшись.

– Пробачте мені.– сказала вона.

–Ти зберегла палац, зірко. – повідомив Оматей, взявши її руку.– Врятувала свою спадщину.

– Але прирекла місто на незнання. – опустила голову Ельга.

– Взагалі–то... ти казала, що перезапуск на краще, і я гадаю, що так воно і є.– відповіла Есме.

– Тобто? – повернулася вона.

– Ну... у місті шикарні будинки, облагороджений парк, наша школа тепер не схожа на лігво вампіра. Так, і загалом Ґотлін здається більшим. Там навіть з'явилася... підземка.

– Підземка в Ґотліні? – Найджел розреготався. – На який ляд?

– Вона має рацію. – відповів Ліам.– Нині Ґотлін виглядає значно доглянутішим і цікавішим, там навіть цілий квартал магазинів відкрився.

–От бачиш? – запитала Аделайн. – Повернула зло на благо.

–Ну, і коли ми її коронуємо? – підняв брови Пітер, вони з Ельгортом обіймали маму і, від того, що були обидва вищі за неї, притулились головами один до одного, поглядаючи на Ельгу й батька.

–Коронуємо? Вашому батьку ледь виповнилось сорок!– роздратовано кинула Аделайн.

–Втім, люба, ми були в невіданні майже два віки. Світ дуже змінився з того часу. – міцно тримаючи Ельгу за руку сказав Оматей.– То що скажеш, зірко? Візьмеш Ґотлін під свою опіку?

Дівчина притислась до батька, заплющивши очі.

–Я так сумувала за вами.–прошепотіла вона.

Аделайн і Оматей огорнули руками всіх своїх дітей і так вони простояли якийсь час. Далеко від усього цього шуму стояв Кріс, схрестивши руки на грудях. Поруч із ним із нудьгуючим виглядом стояв Еймарк.

–Кріс.– поважно заявив він.

Душечтець окинув його поглядом, а потім продовжив спостерігати за душевною ідилією.

–Еймарк.– відповів він.

–Здоров. – сказав Кріс. – Отже, ти...

– Половина твоєї сестри? – запитав Еймарк, глянувши на нього. – Так, схоже на те.

Кріс кивнув і продовжив стояти, як вишибала в клубі.

–Може, по пивку? – запропонував Кріс.

Еймарк спершу втупився на Кріса, ніби той вигадав нечувану дурість, а потім знизав плечима і відповів:

–Погнали.

Я мріяв зробити це, з першої зустрічі з двійнятами Ґотлін: показати їм мультики, з персонажами яких вони асоціювалися в мене. Мені здавалося, що це не просто підніме їм настрій, а й змусить їх поглянути на себе інакше. Але якщо Ельгорт, під час перегляду "Вартових легенд", не міг перестати сміятися, уявляючи себе в худі та бриджах, то Ельга, під час перегляду "Холодного Серця", затикала вуха під час кожної пісні персонажів.

–Невже тобі так не подобається? – не вгамовувався я, дивлячись, як Ельга кривиться під час кожного музичного номера.

–Скоріше щиро не розумію, навіщо вони висловлюють кожну емоцію піснями і чому батьки Ельзи вважали нормальним замкнути її в кімнаті, щоб уникнути каліцтв її молодшої сестри.

–Краще було б, якби вона розгулювала з файєрболами по замку?

–Формально, це фризболи. Але, обмежуючи спілкування з сестрою і підданими, вони виростили в ній комплекси і страх за безпеку кожного, хто перебуває до неї, в безпосередній близькості. Це не допоможе впоратися з даром, а навпаки, породить страх до будь–якого його використання. Боги...– зітхнула вона. –Як можна побудувати замок із нічого?

–Ти хіба ти не створюєш лід із повітря?

–Ні. Я телепортую молекули води в долоні й заморожую їх, змушуючи набути тієї форми, яка мені потрібна.

–Чому в мультику так не можна?

–Тому що цей лід не настільки міцний. Жоден фундамент не втримає крижаний палац, врослий у скелю... – стриснула вона.

Зустрівшись із моїм не довірливим поглядом, вона закотила очі.

–Це неможливо!

Загалом, я зрозумів, що Ельзі краще не бачити фентезі. Адже будь–яка згадка про магію викликала в неї небачене обурення. Схоже, королева Вічного Холоду не розуміла різниці між фантазією і реальною магією, а тому не погоджувалася з будь–яким баченням авторів фантастичних кіно і мультфільмів.