Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі

class="calibre1">теж вірить, що це правда. Ви спите разом, зв’язок трохи в’яне.

Хтось із вас двох починає вживати слова на кшталт «професійна

поведінка» чи «рамки доречного» або переймається, що

подумає решта команди, і тоді романчик вщухає. Опісля ти все

одно їй подобаєшся. Їм усім подобаєшся. Ти так вправно це

прокручуєш, що вони не вбачають, за що тебе ненавидіти.

— Це неправда!

— Правда. І поки до тебе не дійде, що кохати всіх, із ким спиш, не обов’язково, я не знатиму, чи ти кохаєш мене, чи просто

хочеш переспати зі мною. І я не спатиму з тобою, допоки ти сам

не зрозумієш, про який варіант ідеться. Бо ставити на кохання —

тупо.

— Я просто хочу...

— Якщо просто хочеш зі мною переспати, — урвала Наомі, — то

говори чесно. Я заслуговую принаймні на таку повагу. Добре?

Міллер закашлявся. Він не збирався цього робити — навіть не

усвідомлював, що треба прокашлятися. У животі все стислося, горло перехопило, і він зайшовся глибоким вологим кашлем —

почавши такий, так просто не зупиниш. Він звівся на ліжку, очі

сльозилися від напруги. Голден лежав на своєму. Наомі сиділа

на сусідньому ліжку, всміхаючись так, наче не було чого

підслуховувати. Голденові монітори показували надмірні пульс

та кров’яний тиск. Міллер міг тільки сподіватися, що цей дурило

не зловив ерекцію з катетером у члені.

— Привіт, детективе! — озвалася Наомі. — Як почуваєшся?

Міллер кивнув.

— Бувало й гірше... — А згодом, за мить: — Хоча ні, не бувало.

Але нормально. Наскільки все погано?

— Ви два трупи, — відповіла Наомі. — Серйозно, мені

доводилося не раз переналаштовувати вручну тріажне

сортування. Система постійно перемикала вас на режим госпісу

й накачувала морфіном.

Вона говорила жартівливим тоном, але Міллер їй повірив. Він

спробував улаштуватися зручніше. У тілі все ще відчувалася

неймовірна важкість — не знав, чи через слабкість, чи через тягу

двигуна. Голден лежав мовчки, міцно стиснувши щелепу.

Міллер удав, що не помітив цього.

— Які прогнози?

— Тепер ви до кінця життя щомісяця перевірятиметеся на нові

пухлини. Капітанові поставили штучну щитовидку, бо його

рідна прос то підсмажилася. З тебе вирізали пів метра тонкого

кишківника, де не змогли зупинити кровотечу. Якийсь час на

шкірі з’являтимуться синці. Ну і якщо ви планували дітей, то, сподіваюся, зберегли десь свою сперму, бо всі ваші пуголовки

тепер двоголові.

Міллер пирхнув. На моніторах блимнули тривожні вогні, а тоді

все повернулося до норми.

— Ти говориш, наче досвідчена лікарка, — мовив він.

— Та ні, я інженерка. Але щодня читаючи звіти про ваш стан, завчила терміни. Шкода, що Шеда з нами нема... — в її голосі

вперше за весь час прозвучав сум.

Шеда згадали вже вдруге. З ним точно була пов’язана якась

історія, але Міллер облишив цікавість.

— Волосся повипадає? — запитав натомість.

— Можливо. Система ввела вам медикаменти, щоб запобігти

цьому, але якщо фолікули мертві, то їх уже не відживити.

— Ну що ж, добре, що в мене є мій капелюх. А що Ерос?

Показово жартівливий вигляд Наомі кудись зник.

— Усе мертве, — озвався Голден зі свого ліжка, повертаючись

до Міллера. — Гадаю, ми були останніми. Станція не відповідає

на радіовиклики, а всі автоматичні системи працюють у режимі

карантину.

— Рятувальна операція? — припустив Міллер. У горлі ще

відчувалося подразнення.

— Без шансів, — відповіла Наомі. — На станції було півтора

мільйона людей. Ніхто не має ресурсів на операцію такого

масштабу.

— Та й зрештою, — зауважив Голден. — Триває війна.

* * *

Бортовий комп’ютер притемнив на ніч корабельне освітлення.

Міллер лежав у ліжку. Автоматизований лазарет розпочав нову

фазу лікування, й останні три години його кидало то

у пекельний жар, то в зубодробильний холод. Боліли ясна, нили

нігтьові ложа на руках і ногах. Про сон годі й мріяти, тож він

лежав у напівтемряві та збирав докупи думки.

Цікаво, що його колишні напарники подумали б про нього на

Еросі? Гевлок. Масс. Міллер спробував уявити їх на своєму місці.

Він убивав людей, і робив це холоднокровно. Ерос став

смертельною пасткою; коли тебе прагнуть убити люди, які

охороняють закон, —