Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

знущань»: там само, 36. / [с. 148]

148

[69] «Борючись проти євреїв, я роблю роботу Господа», — писав Гітлер: Adolf Hitler, Mein Kampf (Jaico Impression, 2007), 60. / [c. 148]

149

[70] «Польща підписала з Німеччиною договір про ненапад і відкинула»: Antony Alcock, A History of the Protection of Regional-Cultural Minorities in Europe (St Martin’s Press, 2000), 83. / [c. 148]

150

[71] Шлюб і статеві стосунки: Nuremberg Laws (Niimberger Gesetze), passed by Reichstag, 15 вересня 1935; Anthony Platt and Cecilia O’Leary, Bloodlines: Recovering Hitler’s Nuremberg Laws from Patton’s Trophy to Public Memorial (Paradigm, 2005). / [c. 148]

151

[72] У 1933 році він видав: Martti Koskenniemi, introduction to The Function of Law in the International Community by Hersch Lauterpacht (repr., Oxford, 2011), xxx. / [c. 150]

152

[73] Добробут окремої особи: Lassa Oppenheim, International Law: A Treatise, vol. 2, Disputes, War, and Neutrality, 6 th edn, ed. Hersch Lauterpacht (Longmans, 1944). / [c. 150]

153

[74] «Переслідування євреїв у Німеччині»: Передруковно у Hersch Lauterpacht, International Law, vol. 5, Disputes, War, and Neutrality, Parts IX–XIV (Cambridge University Press, 2004), 728-36. / [c. 150]

154

[75] Для підготовки рішучого листа: Oscar Janowsky Papers (undated 1900- and 1916–1933), chap. 17, 367 (у базі документів); see James Loeffler, ‘Between Zionism and Liberalism: Oscar Janowsky and Diaspora Nationalism in America’, AJS Review 34, no. 2 (2010): 289–308. / [c. 151]

155

[76] Мені подобається спостерігати: Janowsky Papers (undated 1900- and 1916–1933), chap. 17, 389. / [c. 151]

156

[77] Лаутерпахт відмовився надати правові висновки: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 80–81 (цей запит був від професора Поля Ґуґенгайма). / [с. 152]

157

[78] Наприкінці 1937 року хлопчину: там само, 82. / [с. 154]

158

[79] директор Філіп Ноель-Бейкер: там само, 88. / [с. 155]

159

[80] Мій любий і найдорожчий сину!: там само, 86. / [с. 155]

160

[81] Чай подавали о пів на п’яту: там само, 424. / [с. 155]

161

[82] Трохи далі під № 13: ‘The Scenic View’, Times Higher Education Supplement, 5 травня 1995. / [c. 156]

162

[83] Будинок № 23 займав: G.P. Walsh, ‘Debenham, Frank (1883–1965)’, Australian Dictionary of Biography (1993), 602. / [c. 156]

163

[84] вилетів з вікна: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 85. / [c. 157]

164

[85] Цікаво, який жарт міг викликати: там само, 95. / [с. 157]

165

[86] дали миле прізвисько «Ламперхляп»: там само, 104. / [с. 158]

166

[87] Лаутерпахт прийняв запрошення від: там само, 106. / [с. 158]

167

[88] Лаутерпахт зустрічався зі співробітниками британського посольства: там само, 105. / [с. 158]

168

[89] Старайся в усьому; будь невибагливим: там само, 134. / [с. 159]

169

[90] Я планую бути в Вашингтоні: Лаутерпахт — Джексонові, грудень 1940 року; Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 131-32. / [c. 159]

170

[91] Нам потрібна: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 142.

171

[92] Він отримав зелене світло: там само, 135. / [с. 159]

172

[93] Джексон використав деякі: ‘An Act to Promote the Defense of the United States’, Pub.L. 77–11, H.R. 1776, 55 Stat. 31, закон, прийнятий 11 березня 1941 року. / [с. 160]

173

[94] «надзвичайно важливу»: ‘Text of Jackson Address on Legal Basis of United States Defense Course’, New York Times, 28 March 1941, 12; the editorial is at 22. / [c. 160]

174

[95] Вілкі прийняв запрошення до Триніті, але: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 137. / [c. 161]

175

[96] наші дорогі батьки постаріли: Давид Лаутерпахт — Гершу Лаутерпахту, без дати, приватний архів Елі Лаутерпахта. / [с. 161]

176

[97] «клопітній», але яка дозволяла абстрагуватися: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 152. / [c. 161]

177

[98] потрібну мені олію для смаження: там само, 153. / [с. 161]

178

[99] Одного листа було надіслано Леонардові: там само / [с. 161]

179

[100] Іншого було надіслано Рахиль: там само, 152. / [с. 162]

180

[101] у стані гострої тривоги: там само, 156. / [с. 162]

181

[102] воля та старання громадян: там само, 166. / [с. 162]

182

[103] «Ми шлемо вам сердечні вітання і міцно цілуємо усіх»: Арон Лаутерпахт — Гершу Лаутерпахту, 4 січня 1941 року, приватний архів Елі Лаутерпахта. / [с. 62]

183

[104] «Пиши якомога частіше моїм рідним»: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 152. / [c. 162]

184

[105] «Різанини львівських професорів»: Christoph Mick, ‘Incompatible Experiences: Poles, Ukrainians, and Jews in Lviv Under Soviet and German Occupation’, Journal of Contemporary History 46, no. 336 (2011): 355; Dieter Schenk, Der Lemberger Professorenmord und der Holocaust in Ostgalizien (Dietz, 2007). / [c. 163]

185

[106] героїчній боротьбі їхньої країни проти: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 176. / [c. 167]

186

[107] «міжнародного беззаконня»: там само, 180 і n43. / [с. 168]

187

[108] «винних» і «відповідальних»: Punishment for War Crimes: The InterAllied Declaration Signed at St James’s Palace, London, 13 January 1942; Nine Governments to Avenge Crimes// New York Times. — 942, 14 січня. — 6. (повний текст). / [c. 168]

188

[109] Ці дев’ять урядів створили: про створення Комісії Об’єднаних Націй для розслідування воєнних злочинів було оголошено 17 жовтня 1942 року. Dan Plesch, ‘Building on the 1943-48 United Nations War Crimes Commission’, in Wartime Origins and