Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова

[с. 438]

532

[48] Щоденники використали: Flanner, «Letter from Nuremberg», 17 грудня 1945, 107. / [c. 439]

533

[49] Він виступав після Альфреда Розенберга: Trial of the Major War Criminals, 11:553. / [c. 439]

534

[50] «щонайменше 2 500 000 жертв»: там само, 415. / [с. 439]

535

[51] «у нас навіть не виникали»: Gilbert, Nuremberg Diary, 259. / [с. 439]

536

[52] Д-р Зайдль поставив кілька запитань: Trial of the Major War Criminals, 12:2–3. / [c. 440]

537

[53] Мене переповнює: там само, 7–8. / [с. 440]

538

[54] Один крок вперед: там само, 19, 13. / [с. 441]

539

[55] Навіть через тисячу років: там само / [с. 442]

540

[56] «Ви чули, як він сказав»: Gilbert, Nuremberg Diary, 277. / [с. 442]

541

[57] Я радий, що висловив це: там само / [с. 442]

542

[58] Інші підсудні зневажливо поставилися: там само, 277-83. / [с. 443]

543

[59] Я не збирав колекцію картин: Trial of the Major War Criminals, 12:14, 40. / [c. 443]

544

[60] Позиція Франка збурила присутніх: Ів Бегбедер, розмова з автором, 29 червня 2012 року. / [с. 444]

545

[61] «несподіване визнання провини»: Yves Beigbeder, «Le proces de Nurembourg: Frank plaide coupable», Reforme, 25 травня 1946. / [c. 445]

546

[62] Пізніше я надіслав копію: Hans Frank, International Penal Policy. / [c. 445]

547

[63] «Суддя-нацист на Нюрнберзькому трибуналі»: Falco, Juge a Nuremberg, 42. / [c. 445]

548

[64] «Він став католиком»: Christopher Dodd, Letters from Nuremberg: My Father’s Narrative of a Quest for Justice (Broadway Books, 2008), 289. / [c. 446]

549

[65] Кілька днів тому я прочитав: Gilbert, Nuremberg Diary, 280. / [с. 446]

550

[1] Там вони залишалися: Gabrielle Anderl and Walter Manoschek, Gescheiterte Flucht: Der Jüdische «Kladovo-Transport» auf dem Weg nach Palastina, 1939–1942 (Failed flight: The Kladovo transport on the way to Palestine, 1939–1942) (Verlag für Gesellschaftskritik, 1993). Див. також «The Darien Story», The Darien Dilemma. Режим доступу: http://www.dariendilemma.com/eng/story/darienstory/; Dalia Ofer and Hannah Weiner, Dead-End Journey (University Press of America, 1996). / [c. 454]

551

[1] Хай там що, але я: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 293. / [c. 463]

552

[2] «розумний реалізм»: там само, 285-86; Hersch Lauterpacht, «The Grotian Tradition in International Law», British Year Book of International Law 23 (1946): 1-53. / [c. 463]

553

[3] «жахливо заволати уві сні»: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 278. / [c. 464]

554

[4] Ми багато знаємо про тебе: Лаутерпахт — Інці Гелбард, 27 травня 1946 року, приватний архів Елі Лаутерпахта. / [с. 464]

555

[5] головною у завершальній промові: Elihu Lauterpacht, Life of Hersch Lauterpacht, 294. / [c. 465]

556

[6] «поганий голлівудський сценарій»: Steven Jacobs, ed., Raphael Lemkin’s Thoughts on Nazi Genocide (Bloch, 2010), 261. / [c. 465]

557

[7] Він провадив таке активне світське життя: Reynolds G. Cosmopolites Clock the American Femme; Nice, but Too Honest to Be Alluring// Washington Post. — 1946, 10 березня. — S. 4. / [c. 466]

558

[8] не було явного звернення до жінки: копії, які надала Ненсі Стейнсон. / [с. 466]

559

[9] «потреби вразливих груп»: Лемкін Елеонорі Рузвельт, 18 травня 1946, box 1, folder 13, 5–6, Raphael Lemkin Papers, American Jewish Archives. / [c. 467]

560

[10] Аналогічного листа було надіслано: Лемкін — Маккормік, 19 травня 1946, box 1, folder 13, 7–9, Lemkin Papers, American Jewish Archives. / [c. 468]

561

[11] «Я дуже сумую за вами обома»: Лемкін — Піншо, 20 травня 1946, box 1, folder 13, 15–16, Lemkin Papers, American Jewish Archives. / [c. 468]

562

[12] «несподіваний виклик»: Лемкін — Дорварду Сандіферу, 20 травня 1946, box 1, folder 13, 13–14, Lemkin Papers, American Jewish Archives. / [c. 468]

563

[13] Він вирушив до Європи: Identification card issued by the War Department, 22 May 1946, box 1, folder 12, Lemkin Collection, American Jewish Historical Society; Peter Balakian, ‘Raphael Lemkin, Cultural Destruction, and the Armenian Genocide’, Holocaust and Genocide Studies 27, no. 1 (2013): 74. / [c. 468]

564

[14] Там він зустрівся з Егоном: Швельб — Лемкіну, 24 червня 1946, Rafael Lemkin Papers, Rare Book and Manuscript Library, Columbia University. / [c. 469]

565

[15] вже відправив до Рейху 800 000: Trial of the Major War Criminals, 15:164. / [c. 470]

566

[16] Понад 25 000: Barrett, ‘Raphael Lemkin and «Genocide» at Nuremberg’, 48. / [c. 470]

567

[17] Формально не бувши членом команди Джексона: Lemkin, Totally Unofficial, 235. / [с. 470]

568

[18] «засудити цих хлопців за масові вбивства»: Power, Problem from Hell, 50. / [c. 470]

569

[19] «до запитання»: Rafael Lemkin Papers, Rare Book and Manuscript Library, Columbia University. / [c. 471]

570

[20] якби народам, яких німці прирекли на смерть: там само / [с. 471]

571

[21] що обвинувачення не довело: «The significance of the concept of genocide in the trial of war criminals», Thomas Dodd Papers, Box/ Folder 387:8580, Thomas J. Dodd Research Center, University of Connecticut. / [c. 472]

572

[22] Лемкін зустрівся з Джексоном знову: Barrett, «Raphael Lemkin and «Genocide» at Nuremberg», 47–48. / [c. 472]

573

[23] Це сталося 25 червня: там само, 48–49. / [с. 473]

574

[24] Те, що ви хотіли зробити: