Нія Козач - Господар Вовчої Гори, Нія Козач

– Ти справді віриш, що це правильний вибір? – її голос був майже нечутним, але кожне слово врізалося в моє серце, як лезо.

– Я знаю, що це правильний вибір, – відповів я твердо, хоча голос тремтів. – Ти мусиш жити своїм життям, а не бути полонянкою мого світу.

Мілена підняла очі, і я побачив у них сльози, які вона намагалася стримати. Її рука остаточно обхопила кулон, і на мить між нами наче пролетіла іскра, пов’язуючи нас одним спогадом, однією миттю, яка назавжди залишиться в моєму серці.

– Якщо це твій вибір..., – її голос зламався, але вона зібралася з силами. – Я прийму його.

Вона зробила крок назад, потім ще один. Стискаючи в долоні амулет, вона попрямувала до дверей. Я проводжав її поглядом і відчував, як світ навколо мене розвалюється на уламки разом із моїм серцем.