Софія Малинська - Стережіться, пане ректоре, або Справу веде потраплянка!, Софія Малинська

Піднявшись по сходинкам, ми пройшли повз чоловіка у фраці, що привітав нас та забрав наші плащі, а тоді опинилися в величезній залі серед купи танцюючих пар.

Стеля ховалася десь високо вгорі, за величними хрустальними люстрами. Серед гостей блукали спритні офіціанти в масках, з різноманітними напоями та закусками на срібних тацях.

Щоправда, не усі гості танцювали. Деякі розбилися на групи, й стояли осторонь, щось обговорюючи. Самого винуватця події, тобто Його Величності, однак, видно не було. Певно він був десь в іншому боці зали, приймаючи привітання 

Ранмар зупинився, а тоді всміхнувся до мене та простягнув мені розгорнуту долоню.

— Подаруєш мені перший танець?