Чарльз Діккенс - Пригоди Олівера Твіста

літнього півдня і слухати тихі переливи її ніжного голосу в садочку місячними ночами. Хотілося б мені бути свідком усіх її добрих вчинків, її теплої турботи про ближніх і її радісного хатнього господарювання, за якими вона не знає втоми. Хотілося б мені оповісти про щиру любов її і сина її покійної сестри, про те, як цілими годинами говорять вони про дорогих їм небіжчиків. Хотілося б мені подивитися на веселі голівки діточок, що туляться до її ніг, почути їх веселу балаканину, викликати в пам’яті дзвінкий сміх їхніх уст і сльози співчуття до чужого горя на їхніх чистих блакитних оченятах.

Скільки таких поглядів, усмішок, слів і думок хотілося б мені викликати з минулого.

Чи то ж казати мені про те, як містер Броунлоу збагачував день по дню розум свого приймака новим знанням і щораз більше й більше прихилявся серцем до нього, в міру того, як ширилися природні здатності хлопчика і пишно зростало все те добре, що сіяв у його душу його вихователь; чи казати мені про те, як містер Броунлоу впізнав у своєму вихованцеві всі риси й властивості покійного друга його молодощів і які сумні, а разом з тим солодкі й зворушливі спогади про безповоротне минуле викликали вони в нього.

Близько вівтаря старенької сільської церкви стоїть біла мармурова дошка, де поки що викарбувано одно лише слово: «Агнеса». В могилі нема труни, і дай Боже, щоб минуло ще багато, багато літ, поки поруч цього напису з’явиться ще чиєсь ім’я.

Але якщо душі померлих вертаються інколи на землю й одвідують ті місця, де їх по смерті все ще люблять і шанують, то, певне, тінь Агнеси не раз витає в урочистій тиші цього місця. Я того певен, дарма, що це місце – церква, а вона була кволим заблудлим створінням.

Примітки

С. 22. «…юних порушників законів про жебраків…» – Закон 1834 р., про який ішлося у передмові. Відповідно до нього сиріт можна було утримувати за межами притулку лише у виключних випадках.

С. 25. «Ми даємо прізвища нашим підкидькам за абеткою…» – У послідовності розміщення літер в англійському алфавіті (…S, T, U, V…).

С. 35. Рацея – довга й нудна промова повчального змісту.

С. 55. Брайдуелл – старовинна виправна в’язниця, відома суворим режимом.

С. 64. «А чи був ти коли-небудь на млині?» – Проноза має на увазі вал з виступами, ступаючи по яких, як по східцях, і тримаючись за ручку, яка кріпилася над цим валом, людина приводила у рух механізм, приєднаний до нього. У тюрмах і притулках така робота служила покаранням.

Щиглик та сорока – шилінг і півпенса.

С. 66. Енжель – назва трактиру.

«…крізь їх розчинені двері чулася лайка п’яних, розперезаних ірландців-чорноробів…» – Вихідці з Ірландії та Шотландії ще з ХVIII ст. масово їхали до Лондона у пошуках роботи і кращого життя, та англійці до цього ставилися досить несхвально.

С. 95. Гербова оплата – гроші, які держава бере як податок на оформлення документів, необхідних для здійснення операцій з майном, зокрема продажу.

С. 97. Вест-Індія – загальна назва островів Атлантичного океану між Північною та Південною Америкою.

С. 101. «…я побачив, як вона підвелася й глянула на його чортячий червоний ліхтар». – Червоний ліхтар виконував роль вивіски лікаря за часів Діккенса.

С. 111. «Мене злапали якось саме на Варфоломея» – тобто 24 серпня.

С. 118. Сенешаль – управитель королівським замком у Франції.

С. 120. Сесія в Клеркенуеллі – сесія суду у лондонському районі Клеркенуелл. В Англії судові сесії (окрім найнижчих судових інстанцій) відбувалися чотири рази на рік.

С. 132. Уайтчепль – північно-східний район Лондона, був відомий своїми трущобами.

С. 170. Non ist ventus – каліченою латиною юридичний термін «Не знайдений».

С. 187. Маршаок – дворецький.

С. 260. Трусики – кролі.

Хінська травичка – чай.

С. 270. Діана – богиня, покровителька цнотливості у римській міфології (у давньогрецькій її аналогом є Артеміда).

С. 294. «Перше – це число «один» для вас, друге – це число «один» для мене. Що більше цінуєте ви ваше число «один», то більше можете піклуватися про моє число «один»; так ми повертаємося до того, що я вам одразу сказав: нас усіх єднає наша взаємна приязнь до числа «один», і так воно й має бути; бо інакше ми всі підемо під три чорти». – Наочний виклад філософії моралі, що вбачає основний стимул людської поведінки у приватному інтересі (див. передмову).

С. 296. Ньюгетський календар – шеститомне видання з біографіями знаменитих злочинців, які відбували покарання у Ньюгетській в’язниці з кінця ХVIII ст.

С. 372. «Він запровадив такий лад: по неділях, у той час, коли по церквах ще йшла одправа, він виходить на проходку зі своєю Шарлоттою, одягненою дуже пристойно й просто. Перед дверима якогось добросердого трактирника його дама раптом зомліває, і, щоб привести її до пам ’яті, він випрохує трипенсову скляночку горілки, а другого ж дня іде куди слід, виказує на трактирника й одержує половину штрафу за незаконний продаж трунків». – Поліція забороняла продавати спиртне у неділю, поки не закінчиться служба Божа, на чому і заробляв Ной.

Наталія Білик

Примечания

1

 Гра слів: board – рада, а також стіл, за яким відбувається засідання.

2

 Принаймні, так воно було на той час.

3

 Настоянка з опіуму.

4

 На злодійському жаргоні: «в’язниця».

5

 Млиновий ставок.

6

 Скажений рівчак.