Агата Задорожна - Страви сердечні, Агата Задорожна

❅ ━━━━━━ ♨♨♨ ━━━━━━ ❅

Годиною раніше…

Кіріан Лор’єн покинув бальну залу через бічні непримітні двері, якими зазвичай користувалися одні тільки слуги. Проходи були незнайомі, але він однаково зумів зорієнтуватися в них. 

Кілька золотих у кишені тихенької покоївки – і вона вже розповіла йому, як дістатися забороненої частини замку – тієї, де Елмор намагався приховати… як там її тепер називали? Зелену леді. 

Запилюжені, скрипучі двері піддалися легкому дотику магії. Але перед проходом Кіріан помітив легку плівку – золотисто-багряну. Захисне заклинання Ардена. Сильне. Навіть йому знадобилися б дні, аби зламати його та проникнути у покої Стефані. 

Та, на щастя, дурнувата пташка сама подарувала йому ключ. 

Кіріан стиснув пальцями зелений амулет на шиї. Дракончик у ньому метався, відчуваючи щось незнайоме та лихе, але що він міг зробити? Від каменя пішли іскри, і захист Елмора розчинився, наче не бувало. 

Амулет смикнувся і згас – не працюватиме ще кілька тижнів, але яка вже зараз різниця?

Спальня Стефані виглядала саме так, як вона й описувала в листах, тож Лор’єн знав, що робити. Відчинив шафу – там висіла тільки одна сукня. Біла, як сніги графства. Та, що могла б бути на Стефані в день їхнього весілля. Але в ній вона вийшла заміж за Елмора. 

А тоді загинула. Через нього, клятого лорда, й загинула. 

Він торкнувся дорогого гаптування, м’якої шовкової тканини. Не пройшло й миті, як позаду почав згущуватися холод, обпікаючи тонкими голками. 

Лор’єн обернувся без жодного страху. 

Викривлене, напівпрозоре обличчя Стефані да Цинр, у заміжжі Елмор, дивилося на нього пустими білими очницями. 

– Ну здрастуй, кохана, – прошепотів він, підіймаючи руку до її лиця. Пальці завмерли за волосину від примарного образу, і вони дрижали. На лиці в чоловіка проступив той вразливий вираз, який не бачив більше ніхто, крім цієї жінки. – Все буде гаразд. Тепер я прослідкую, аби твоя воля здійснилася. 

Зелена леді ще мить дивилася в очі Кіріанові, а тоді надривно закричала, руйнуючи залишки захисних чарів.