Агата Задорожна - Страви сердечні, Агата Задорожна

Руна загорілася іскрами, що поширилися на сусідні, далі й далі – аж поки пентаграма вся не засяяла, як новорічна ялинка. 

– Приємної усім подорожі, – всміхнулася я, спостерігаючи за тим, як пані Циндра та Рован зникають. 

– Ми сюди ще повернемося, – тихо сказав мені Арден, обіймаючи за плечі. – Не можу надовго покинути місце, де зустрів кохання свого життя. 

Та годі вже, – начебто невдоволений голос Аодхана прозвучав у обох наших голосах. Я його проігнорувала, Арден – також, і ящур зник у сяйві. 

Мій чоловік посміхнувся мені й поцілував у куточок губ. 

А тоді ми обидва вступили у портал, починаючи падати. Разом.

___________________

Любі друзі, ось і завершилася зимова історія Марі й Ардена, якраз в останній день зими) Дякую вам, що читали - а коментарі взагалі надихали мене писати більше і швидше❄️ Попереду я планую ще багато різних історій, тож підписуйтеся на сторінку, аби не пропустити) Також пишіть, що думаєте про цю книгу, мені буде надзвичайно приємно)))

Кінець