Степан Ріпецький - Українське Січове Стрілецтво (визвольна ідея і збройний чин), Степан Ріпецький

нелегально на Полтавщині і Київщині. Опісля знову перейшов до Львова. Студіював в Академії Мистецтв в Кракові п'ять років, при фінансовій допомозі НТШ. Брав участь у конкурсі будови пам'ятника Т.Шевченка в Києві. Працював в студентських організаціях та в стрілецьких товариствах у Львові. З вибухом війни став членом стрілецької мобілізаційної комісії у Львові та вступив до першої сотні УСС. В перших місяцях війни працював з рамени Союзу Визволення України в таборах російських полонених вояків українців. В травні 1915 р. відійшов на фронт в ранзі чотаря та брав участь в боях під Болеховом, Викторовом, Галичем, Золотою Липою, Стрипою, Настасовом, як командант піонерського відділу. Був дуже люблений і популярний серед УССтрілецтва. Про його перебування в рядах УССтрільців було відомо київській царській поліції, яка згадує про нього в своїй, цитованій нами вище записці «об украинском движении за 1914-1916 годы».(обратно) 113

[111] ВСВУ, 6 січня 1916, ч. 61-62, стор. 2.

(обратно) 114

[112] Чим є для України Шевченко? ВСВК, 12 березня 1916, ч. 81-82, стор. 162.

(обратно) 115

[113 Іван Кожушко. На Стрипі і Ценівці – з «другого боку». «Свобода», Джерзі Ситі, 12 жовтня 1954, ч. 196.

(обратно) 116

[114] Василь Дзіковський. «Коло Потутор», Відень 1917, стор.12.

(обратно) 117

[115] О.Думін. Цит. твір, стор.182.

(обратно) 118

[116] От. Горук мав на думці тяжку зневагу австрійської команди, кинену УССтрільцям після бою 14 серпня.

(обратно) 119

[117] О.Думін. Цит. твір. ст. 186.

(обратно) 120

[118] Іван Кожушко. Цит; спогад.

(обратно) 121

[119] Битву на Лисоні змальовано на підставі праць Б.Гнатевича і О.Думіна та власних спогадів автора.

(обратно) 122

[120] Частину фронту над Золотою Липою – між Дикими Ланами і Мечищевом, займав в тому часі турецький XV корпус, що межував із становищами полку УСС.

(обратно) 123

[121] ВСВУ з 1 жовтня 1916, ст. 634-635.

(обратно) 124

[122] ВСВУ з 12 листопада 1916, ч. 124, подає повний текст цісарського патенту.

(обратно) 125

[123] ВСВУ з дня 17 грудня, 1916, ст. 823.

(обратно) 126

[124] ВСВУ, 18 лютого 1917, ч. 138, стор. 113.

(обратно) 127

[125] Д.Дорошенко. Історія України 1917-1923., том І, Ужгород 1932, ст. 17.

(обратно) 128

[126] Подана О.Думіном в «Історії Легіону УСС», д-ром Б.Гнатевичем в «Іст. укр. війська», вид. Тиктора і в Альбомі УСС дата 17 березня 1917 р., як день вимаршу Легіону УСС з Вишколу на фронт під Бережани – є помилкова. Доказ: лист з Жидачева з 8 березня, лист з Бережан з 11 березня та оригінальний ранній звіт 6-ої сотні пор. Орзи з 10 березня в місці постою в Бережанах. (Документи в приватнім архіві автора). Крім цього в Листі втрат Легіону УСС, поміщеній у повищій праці Думіна на стор.337-365, подано правильно прізвища і дати ранення на фронті в Куропатниках в днях 11 і 16 березня: віст. Л.Українця, стр. Ф.Сенчука і стр. М.Савечка.

(обратно) 129

[127] На підставі заподань свідка, чет. УСС П.Постолюка.

(обратно) 130

[128] Д-р Н.Гірняк. «Кіш УСС», Календар Черв. Калини на 1935 р., ст. 53.

(обратно) 131

[129] ВСВУ з дня 5 серпня 1917 р., ч. 162, стор. 508.

(обратно) 132

[130] Осип Думін. Цит. твір, стор.242. Іван Німчук. «Українська військова організація в днях перевороту, Відень 1922.

(обратно) 133

[131] Н.Гірняк. Організація і духовий ріст УСС. Филаделфія 1955, ст. 66.

(обратно) 134

[132] Мирон Заклинський. Цит. твір, частина І, стор. 137,140,141.

(обратно) 135

[133] Чого прийшли Німці на Україну? Розмова з М.С.Грушевським. Київ, 1918.

(обратно) 136

[134] М.Грушевський. «Ілюстрована Історія України». Київ 1918, стор.563.

(обратно) 137