Наталія Глушко - Небесний Легіон, Наталія Глушко

Генерал Варіан важко видихнув, провівши руку по короткому стриженому волоссю.

— Ви думаєте про шантаж?

— Саме так,—Турал повно підняв голову.

—Ми більше не можемо діяти грубою силою. Але ми можемо змусити їх боятися.

— І як ви це плануєте зробити?—Сандра задумалася.

Турал нахилився над столом і провів пальцем по карті, де виднілися гори Чоргроффа—колись прокляте місце, якого боялися навіть найвідважніші шукачі пригод. Саме звідси вилітали дракони, які тероризували Ларію, допомагаючи війську Хелдору.

— Тут,— він зупинив палець на самому серці гір,— спить те, що здатне знищити весь материк. Найбільший і найжорстокіший дракон, якого коли-небудь знав цей світ.

У приміщенні запанувала важка тиша.

Варіан, який завжди насміхався з усіх казок і легенд, цього разу не зробив жодного саркастичного зауваження. Він знав історію Чоргроффа. Всі знали…

Селрік, який досі мовчав, різко відкинувся на спинку крісла.

— Якщо ви це зробите,—прошепотів він,—ви втратите контроль.

— Це не означає, що ми його пробудимо,— різко відповів Турал.

— Ми просто дамо всім зрозуміти, що можемо.

— І ти думаєш, що вони повірять?—Сандра знову примружила очі.

— Якщо є хоча б частка ймовірності, що це правда, вони не ризикнуть,— відповів Турал.

Він перевів погляд на Варіана.

— Ми скличемо нараду. Всі правителі, включно з ельфами, магами Ельдріджу та старійшинами з Кронігасу, мусять бути там.

— Вони не погодяться на зустріч із нами,— буркнув Варіан.

— Вони погодяться, якщо зрозуміють, що це питання їхнього виживання,— усміхнувся Турал.

— Вам треба розуміти, що такими словами розкидатися не варто.—різко заговорив Селрік, дивлячись прямо на Турала.

— Поясни,— холодно відповів він.

—Легенда про дракона Чоргроффа—це не просто страшилка для дітей,—голос мага був сповнений похмурості.— Це реальність.

— Ми знаємо,—кивнув Турал.

— Селрік стиснув кулаки.

— Це не просто величезний дракон. Він не схожий на тих тварюк, на яких літають вершники. Це чисте зло, втілення хаосу і розрухи. Якщо він прокинеться, він не буде воювати на нашій боці. Він просто знищить усе. Усіх.

— І саме тому він ідеальний важіль вплив, не всі це знають. Ми скажемо, що він—наша зброя.— Турал говорив так, наче це була проста військова стратегія.

— І що ви скажеш правителям?—Сандра знову втрутилася.—«Або ви припиняєте підтримувати Ларію, або ми розбудимо монстра, який знищить весь світ?»

— Приблизно так,— Турал відповів спокійно, але з єхидством в голосі.

— І вони зрозуміють, що якщо ми будемо загнані в кут, ми дійсно зробимо це.

— Ви граєтеся з силами, які не можна контролювати,—похмуро сказав Селрік.

— У нас немає вибору,—Турал звернувся до всіх присутніх.

—Ми маємо змусити їх боятися. І це наш останній шанс.

Сандро, розішли усім правителям і верховним магам листи про те, що імператор Турал просить усіх зібратися, для обговорення нового світового порядку.

Після наради Сандра написала п’ять однакових листів і розіслала їх королю ельфів Елтінфелу Лоранделу, Міріну—королю Ларії, Кроліну—королю Вердінону, Архімайстресі Зелії та Тайсару Веліту—Верховному старійшині Ордену Драконовершників

Послання було простим: «Якщо ви не хочете, щоб світ поглинуло полум’я Чоргроффа, з'явіться на нараду».