Ангеліна Кріхелі - Про любов для дітей, Ангеліна Кріхелі

Друзі, зібравшись у коло, взялися за руки й підійшли до каменя. Вони постаралися зосередитися на довірі та єдності. Кожен із них згадав про те, що вони пережили разом, і про те, як сильно цінують одне одного. Особливо після сьогоднішніх випробувань.

— Ми прийшли сюди, щоб повернути мир у наш ліс, — промовила Елла. — Ми віримо, що дружба може змінити все!

— Ми не дозволимо туману зруйнувати те, що ми побудували, — додав Тімі рішуче. — Разом ми сильніші!

Коли їхні серця наповнилися теплом, вони одночасно торкнулися каменю. У цю мить світло вибухнуло яскравим сяйвом, а чорна крапка в центрі каменю почала танути. Потік світла огорнув друзів, і вони відчули, як чорний туман починає розчинятися навколо них.

Камінь почав випускати звуки, немов дух чарівника прокидався. З нього посипалися іскри, і з кожною миттю туман розсіювався все швидше. Друзі побачили, як ліс оживає, і радісні крики тварин повертаються.

— Це працює! — вигукнув Лео, його серце наповнилося надією.

Він не помилився. І цього разу це мало значення не для підтримки його левової репутації, а для порятунку друзів.

Скоро туман повністю зник, і ліс знову став яскравим і живим, яким був колись. Птахи заспівали, квіти розцвіли, і кожна крапля роси наповнилася світлом.

Коли сяйво каменю згасло, вони побачили, що на п'єдесталі лишилася лише гарна іскра, що світиться. Друзі розуміли, що камінь виконав свою місію і тепер його сили служать для добра.

— Ми зробили це! — радісно закричала Елла, обіймаючи своїх друзів. — Ми повернули мир!

Ліс знову наповнився гармонією, і всі тварини почали збиратися навколо, висловлюючи подяку своїм рятівникам. Друзі усвідомили, що їхня любов і дружба не тільки перемогли туман, а й допомогли звільнити ліс від руйнівних чар.

— Не хвилюйся так, мій хвіст не постраждав, — усе ще трохи буркотливо, але вже цілком доброзичливо промовив старий павич схвильованому папузі, який слідував за ним по п'ятах із вибаченнями.

Друзі, сповнені радості й почуття перемоги, почали зворотний шлях через ліс. Кожен крок наповнювався світлом і теплом, і з кожною миттю вони відчували, як гармонія повертається в їхній світ.

Ліс був сповнений життя та радості, і кожен звір знав, що завдяки сміливості та дружбі цих чотирьох друзів мир повернувся в їхні серця.

— Ви зробили це! — закричав один зі старійшин лісу, мудрий їжачок. — Завдяки вашій хоробрості та любові туман зник, і тепер ми можемо жити в мирі.

Лео, Елла, Філіс і Тімі обмінялися поглядами, сповненими щастя. Вони зрозуміли, що їхня дружба стала ще міцнішою. Ці випробування тільки зміцнили їхні зв'язки.

— Ми разом впоралися з труднощами, — сказав Лео, обіймаючи друзів. — Саме так ми стали сильнішими.

Елла додала:

— І кожен із нас зробив свій внесок. Наша доброта і бажання допомогти одне одному повернули мир у наш ліс.

Філіс кивнула, з гордістю дивлячись на своїх друзів:

Тімі, усміхаючись, вимовив:

— Я ніколи не почувався таким сміливим, як зараз. Коли я з вами, мені нічого не страшно!

Усі мешканці лісу зібралися навколо, і разом вони відсвяткували повернення гармонії. Увесь вечір лунали сміх і радість. Кожен тепер розумів на їхньому прикладі, що справжня дружба — це найцінніший дар. Адже коли поруч справжні друзі, жодні випробування не страшні. Любов і дружба — це головні сили, які можуть подолати будь-які перешкоди.

Кінець