Філіп Сендс - Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
38
[27] «злочинця відпустили»: Friedrich Reck, Diary of a Man in Despair, trans. Paul Rubens (New York Review of Books, 2012), 51. / [c. 73]
39
[28] Він стояв поруч з новопризначеним губернатором Артуром Зейсс-Інквартом: Hitler’s Talk and Seysslnquart Greeting to Him// New York Times. — 1938, 16 березня. — 3. / [c. 74]
40
[29] «розв’язання єврейської проблеми»: Doron Rabinovici, Eichmann’s Jews, trans. Nick Somers (Polity Press, 2011), 51-53. / [c- 74]
41
[30] Ще один комітет: Біографія Отто фон Вехтера, яку підготував Хорст фон Вехтер, запис щодо 11 червня 1938 року. / [с. 74]
42
[31] Я знайшов форму, яку заповнював Леон: The Israelitische Kultusgemeinde Wien (Єврейська громада Відня), засноване, як вважається, 1852 року, продовжує свою діяльність і нині (http://www.ikg-wien.at). / [с. 75]
43
[32] Тієї ночі, 9 листопада: Rabinovici, Eichmann’s Jews, 57–59. / [с. 75]
44
[33] Єдиним слідом, що залишився: База даних Яд Вашем (Юліус Ландес, народився 12 квітня 1911 року), ґрунтується на інформації, знайденій у Центрі документації австрійського опору. / [с. 76]
45
[34] Він втратив польське громадянство: Birchall Frederick. «Poland Repudiates Minorities» Pact, League Is Shocked// New York Times. — 934, 14 вересня. — 1; Carole Fink, Defending the Rights of Others (Cambridge University Press, 2004), 338-41. / [c. 78]
46
[35] Тут були іспанські республіканці: Дивись Jean Brunon and Georges Manue, Le livre d’or de la Légion Étrangère, 1831–1955, 2 nd ed. (Charles Lavauzelle, 1958). / [c. 82]
47
[36] «атмосфера продажності»: Janet Flanner, ‘Paris, Germany’, New Yorker, 7 грудня 1940 року, in Janet Flanner’s World, ed. Irving Drutman (Seeker & Warburg, 1989), 54. / [c. 82]
48
[37] Поділ погодили Сталін і Гітлер: Augur. Stalin Triumph Seen in Nazi Pact; Vast Concessions Made by Hitler// New York Times. — 1939, 15 вересня. — 5; Roger Moorhouse, The Devils’ Alliance: Hitler’s Pact with Stalin, 1939–1941 (Basic Books, 2014). / [c. 86]
49
[38] У червні 1941 року Німеччина: Robert Kershaw, War Without Garlands: Operation Barbarossa, 1941/42 (Ian Allan, 2008). / [c. 86]
50
[39] Користування громадським транспортом було: Rabinovici, Eichmann’s Jews, 103. / [c. 87]
51
[40] Депортації на схід: там само. / [с. 88]
52
[41] Архіваріус підвів мене: Є у базі документів, можна ознайомитись за веб-адресою http://www.bildindex.de/0bj16306871.html#|home. / [с. 88]
53
[42] У жовтні 1941 року: Rabinovici, Eichmann’s Jews, 104. / [с. 90]
54
[43] «кордони Німецького Рейху»: там само. / [с. 90]
55
[44] Довелося задовольнитися оглядом стіни: музей «Третьої людини», http://www.3mpc.net/englsamml.htm. / [с. 91]
56
[45] Вони збираються забрати: Свідчення Анни Унгар (уродженої Шварц), депортація з Відня до Терезієнштадта у жовтні 1942 року, інститут Фундації ШОА Конгресу США, https://www.youtube.com/watch?v=GBFFlD4G3c8. / [с. 91]
57
[46] до залізничної станції Аспанг: Свідчення Генрі Старера, депортація з Відня до Терезієнштадта у вересні 1942 року, інститут Фундації ШОА Конгресу США, https://www.youtube.com/watch?v=HvAj3AeKIlc. / [с. 92]
58
[47] Воно було підписане: у базі документів. / [с. 92]
59
[48] Серед 1895 людей: Інформація про транспорт, яким вивозили Мальке Бухгольц: Режим доступу: http://www.holocaust.cz/hledani/43/?fulltext-phrase=-Buchholz&cntntoiorigretumid=i; список прізвищ за веб-адерсою http://www.holocaust.cz/transport/25-bq-terezin-treblinka/. / [с. 93]
60
[49] Далі на них чекав: про Франца Штангля немає більш захопливої розповіді, ніж оповідь Ґітти Серені «Into That Darkness» (Pimlico, 1995); про Треблінку, найдостовірніша розповідь з перших уст від Чила Райхмана «Treblinka»: A Survivor's Memory, trans. Solon Beinfeld (MacLehose Press, 2011). / [c. 93]
61
[50] Зрештою перукар не витримав: Цю сцену можна подивитися тут: https://www.youtube.com/watch?v=JXweTiBgQMk. / [с. 93]
62
[51] Думка про останні хвилини: Claude Lanzmann, The Patagonian Hare, trans. Frank Wynne (Farrar, Straus & Giroux, 2013), 424. / [c. 93]
63
[52] Мальке було вбито: http://www.holocaust.cz/hledani/43/7fulltextphrase=Buchholz&cntntoiorigretumid=i. / [c. 94]
64
[53] Під час однієї з наших бесід: Clara Kramer, Clara’s War: One Girl’s Story of Survival, with Stephen Glantz (Ecco, 2009). / [c. 96]
65
[54] Їх вишикували у ряд: там само, 124; Gerszon Taffet, The Holocaust of the Jews of Zolkiew, trans. Piotr Drozdowski (Central Jewish Historical Committee, Lodz, 1946). / [c. 98]
66
[55] За рік до цього: Maurice Rajsfus, La rafle du Vel d’Hiv (PUF, 2002). / [c. 98]
67
[56] Месьє Луї Бетрем’є: Телефонна розмова між автором і п. Бетрем’є, яка відбулася 2 серпня 2012 року. / [с. 100]
68
[57] Левова частка паперів: UGIF було створено розпорядженням уряду режиму Віші 29 листопада 1941 року, управлінням у справах євреїв, аби об’єднати усі єврейські організації в єдине ціле; її було розпущено розпорядженням від 9 серпня 1944 року. / [с. 100]
69
[58] У лютому 1943 року: Asher Cohen, Persecutions et sauvetages: Juifs et Frangais sous l’occupation et sous Vichy (Cerf, 1993), 403. / [c. 101]
70
[59] Трохи згодом, влітку того ж року: Raul Hilberg, La destruction des Juifs d’Europe (Gallimard Folio, 2006), 1209-10. / [c. 101]
71
[60] Там були невикористані листки для нотаток: Американський об’єднаний розподільчий комітет було засновано у 1914 році, він продовжує свою діяльність і нині (http://www.jdc.org); Національний рух військовополонених і депортованих було створено 12 березня 1944 року і він об’єднав у собі три організації Французького Опору, які вже на той час існували, його очолив Франсуа Міттеран. Дивись Yves Durand, ‘Mouvement national des prisonniers de guerre et déportés’, in Dictionnaire historique de la Résistance, ed. François Marcot (Robert Laffont, 2006); Комітет
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Східно-Західна вулиця. Повернення до Львова», після закриття браузера.
