Дроянда - Королева місяця та сонця, Дроянда

Хлопці, повернувшись до своїх справ, все ще не могли повністю зосередитися. Вони сиділи за столом, обмінюючись поглядами, хоча їхні думки були далеко від роботи. Сестри для них завжди були чимось більше, ніж просто родиною – вони були як світло в темряві, як підтримка навіть у найскладніші моменти. Кожен з хлопців відчував, як серце наповнюється теплом від цих спогадів.

Марк, порушивши тишу, тихо сказав: – Вони такі красиві. І, здається, кожен їхній рух має якийсь особливий зміст. Як же вони насправді впливають на нас...

Макс, зітхнувши, погодився: – Вони мають силу. Не тільки в своїй силі, але й у тому, як вони разом. Не можна не захоплюватися. І як важливо, що ми маємо можливість їх захищати.

Обидва хлопці замовкли, але їхня зв'язок з сестрами став ще більш відчутним. Вони відчували, як надходить момент, коли їм треба бути готовими до чогось більшого, ніж просто родинні зв'язки. Вони були їхніми захисниками, але в той самий час – частиною чогось величнішого, ніж будь-хто з них міг би уявити.

Нортон, що проходив повз, помітив їхній неспокій. Він замислено зупинився і, глянувши на фото сестер, тихо сказав: – Вони не тільки красиві. Вони ще й сильні. І для нас це важливо.

Макс подивився на Нортона і, похитавши головою, усміхнувся: – Ми всі знаємо, що вони сильні. Але це не заважає нам піклуватися про них і допомагати, коли треба.

Нортон кивнув, згадуючи, як часто Дроянда дарувала йому натхнення своїми вчинками. Він не міг зупинити своє серце від того, як сильно вона впливала на нього.

Сестер потрібно було не лише оберігати від небезпек, а й допомогти зрозуміти, як важлива їхня роль у світі, що навколо них.

Ник і Нортон сиділи на краю великого залу, спостерігаючи за веселим галасом, що точився навколо. Всі родичі та друзі святкували не просто вік сестер, а їхній наступний крок у житті. Браття не могли повірити, що їхні маленькі семирічки вже зовсім скоро стануть нареченими. Це була майже нереальна думка — ці маленькі, ніжні дівчата, що ще кілька років тому були їхніми тягучими іграми й веселими компаніями, тепер виростають у жінок, готових повести власне життя.

Ник відкинувся назад на стільці і поклав руки на потилицю, дивлячись на сестричок, які сміялися з друзями, обговорюючи якісь особливі деталі майбутнього святкування. Дивно було спостерігати, як за кілька років вони стали абсолютно іншими людьми. Вони були впевненими, сильними, готовими до нових викликів.

Пеко, сівши поруч з Марком і Максом, неспокійно поглянув на своїх братів. Його слова висловлювали те, що давно турбувало його душу — не лише хвилювання за сестричок, але й сумніви щодо того, як вони пристосуються до нової частини свого життя. Раніше вони були для всіх як світло в родині, а тепер це світло мало розсіюватися між двома сім'ями.

– Боюся одне, – почав Пеко, погляд його був серйозним і схвильованим, – щоб їм не було погано там, в іншій сім'ї. Це важкий перехід. Вони вже не просто маленькі сестрички, а жінки, які скоро стануть дружинами. Я знаю, як сильно ми їх любимо і як ми хочемо, щоб їхні сім'ї стали для них підтримкою. Але, чи буде їм там добре?

Макс відразу зрозумів переживання Пеко. Його власні думки теж часто поверталися до того, що сестер чекало в новому житті, в чужих сім'ях. Він відчував, як важливо бути готовими захистити їх не лише від зовнішніх ворогів, але й від розчарувань, які можуть виникнути в майбутньому.

– Це нормально, Пеко, – сказав Макс, киваючи, – що ми переживаємо. Але вони вже не ті маленькі дівчата, яких ми мали захищати від усього світу. Вони обрали своїх чоловіків. Я вірю, що вони впораються. І якщо щось піде не так, ми завжди будемо поруч.

Марк мовчав деякий час, вдивляючись в далечінь, ніби намагаючись зрозуміти, як вплине це на їхні сім'ї. Потім він, нарешті, заговорив, його голос був спокійним і впевненим.

– Справжня сім'я не зникає просто так, коли хтось одружується, – сказав Марк. – Це не розрив, а ще одне з'єднання. Ми повинні довіряти їм, навіть якщо спочатку здається страшним. Вони самі вибирають свій шлях, і ми маємо поважати це.

Пеко трохи заспокоївся, але все ж усвідомлював, що його переживання залишатимуться. Його браття, однак, мали рацію — сестер чекає нове, важливе і прекрасне життя, і їхня сила і єдність залишатимуться з ними, незалежно від того, до яких нових сімей вони приєднаються.