Катерина Мединська - Розлюбити за будь-яку ціну, Катерина Мединська

– І ось я стою перед тобою на колінах і благаю стати моєю дружиною, тому що ти моє світло, Ніколь, моє серце і моя надія здобути щастя.

Ніколь вражено дивилася на обручку. Її великі очі стали величезними. Але жодної радості на її обличчі не було. Розгубленість, здивування, переляк, але жодного натяку на те, що вона зраділа. Даніель відчув себе огидно, але він ніколи не відступав перед труднощами, не відступить і цього разу.

Він не знав, що діється в її душі, просто чекав. Йому було дуже страшно. Даніель не хотів чути її відмову. Ні за що не змириться!

Ніколь простягла тремтячу руку і на її обличчі з'явилася слабка посмішка. Даніель зрадів, що зміг переконати її. Поки що цього було достатньо. Час та зусилля допоможуть пережити труднощі, і він поверне її кохання.

Даніель дістав з коробки обручку і повільно надів їй на палець. Вони мовчали.

Даніель підвівся з колін і відчув полегшення.

– Ми будемо щасливі, клянусь! – він був сповнений рішучості виправити все якнайшвидше.

Тепер Ніколь належить йому. Він обійняв її міцно-міцно, погладив її волосся і зрозумів, як сильно скучив за Николь. Знайоме миле тіло довірливо притискалося до нього і його душа заспокоювалася. Даніель не знав, як назвати свій новий стан, але йому була потрібна Ніколь, як опіум для смертельно хворого. Заради чергової дози він був здатний буквально на все.

І зараз розумів, що чинить нечесно. Просто не залишив їй вибору. Якби знадобилося, він силою змусив її, але одружився б з Ніколь. Ось що з ним діялося. Він збожеволів від цього кохання.

Тепер треба було відвести Ніколь із цієї квартири, подалі від Лорана. Даніель побоювався, що його дівчина може передумати.

 – Ходімо повідомимо всіх хорошу новину, а потім поїдемо святкувати наодинці.

Даніель поцілував Ніколь у губи, але вона напружилася і навіть не прикрила очі. Йому не сподобалася її реакція і він приборкав черговий напад паніки та дикої ревнощів. Його розривало його зсередини від обурення, хотілося трощити все навколо. Але Даніель не видав свого болю та розчарування. Він узяв її за руку і повів за собою.

Вони спустилися сходами і опинилися перед практично не знайомими і не важливими для Даніеля людьми. Але він зараз повідомить їм, що скоро одружується з Ніколь і зробить це для того, щоб саме Лоран почув і побачив. Даніель доклав усіх зусиль, щоб виглядати щасливим та задоволеним.

– Поспішаю повідомити, що щойно я зробив пропозицію Ніколь і вона погодилася стати моєю дружиною, – урочисто заявив Даніель і оцінив реакцію всіх присутніх.

Жизель відкрила рот від подиву, Марго здавалася дуже задоволеною, а Лоран смертельно зблід і втупився нерухомим поглядом у порожнечу. Так ось як він змирився? Все брехня! Ніколь вся стиснулася і навіть не намагалася виглядати радісною. Даніель горів усередині від ревнощів та образи, але зовні виглядав спокійним.

– Я думаю, ви пробачте нам, але ми змушені відклонятися.

– Звісно! Яка радісна звістка! Ми вітаємо вас! – Вигукнула Марго і підняла келих з шампанським.

Ніколь звернулася до Даніеля.

– Я поговорю з Лораном, і ми можемо їхати.

Даніель стримано посміхнувся. Він хотів схопити її та силою винести з цієї квартири. Хай би брикалася і репетувала, він би не зупинився до самого Парижа. Але нічого, він зазнає. Це той випадок, коли важливо бути переконливим до кінця.

Даніель спостерігав, як його наречена розмовляє з іншим чоловіком. Тільки сліпий міг не побачити, що ці двоє закохані. Погляди, стриманні посмішки, боязкі рухи. З Лораном все зрозуміло, але ось Ніколь? Адже вона щойно погодилася стати його дружиною. Що робить ця дівчина? Навіщо мучить його душу та серце?

– Я заберу Айворі та деякі речі завтра, – сказала Ніколь.

– Ключі в тебе є. Ти можеш будь-коли приїхати. Коли тобі буде зручно, Ніколь.

– Лоран… – винним тоном почала Ніколь.

– Не кажи нічого. Я все розумію. Нерозумно і неправильно виправдовуватися за те, що ти любиш іншу людину. Вище ніс! Скоро твоя мрія здійсниться. І ти, як прекрасний лебідь, розправиш крила у гарній весільній сукні. Це буде щось зовсім особливе, тому що ти виходиш заміж за людину, яку любиш все своє життя.

Сльози виступили на очах Ніколь, і вона перевела погляд на Даніеля. Кохання. Що це? Ніколь розуміла цей стан душі, як терплячість, турботу, розуміння. Любов ніколи не ревнує і завжди довіряє, вона не марнославна, не груба, не егоїстична, не обурюється і не ображається. Вона прощає помилки, сподівається і все терпить. Даніель має рацію: не можна відмовлятися від свого кохання, треба оберігати, зберігати і ростити, як щось чудове. Ніколь заплуталася, але ніколи не простила б собі власної боягузтво і зради. Вона не рятує перед складнощами!

– Дякую тобі, Лоран.

Він лише посміхнувся у відповідь. На більше він не був здатний.

Лоран залишився в квартирі один.

Він важко виставив за двері сестру і дівчину, яка без сорому накинулася на нього, коли він піднявся до своєї кімнати. Жизель без запрошення увірвалася до нього і вирішила виявити свій сексуальний запал. Вона мертвою хваткою вчепилася в його ширинку і Лоран здивувався думці: «Ну, де сестра взагалі знаходить цих дівчат?». Він навіть підозрював, що саме Марго прислала Жизель до нього в кімнату. Здуріти можна. Він був такий злий, що схопив Жизель за руку і виставив за двері. А пізніше повідомив жінок, що втомився і хоче, щоб вони пішли.