Стіг Ларсон - Чоловіки, що ненавидять жінок

Тоді чому ж у неї виникло відчуття, ніби їй хочеться вдарити його ногою в обличчя?

Вона зітхнула і провела нещасним поглядом трейлер, що проїздив повз неї по шосе Е-4.

Годині о восьмій вечора Мікаель як і раніше сидів у саду, коли до нього долинув звук мотоцикла і він побачив, як через міст їде Лісбет Саландер. Вона припаркувалася і зняла шолом. Потім підійшла до садового столика і торкнулася кавника, але той був порожнім і холодним. Мікаель здивовано дивився на Лісбет. Вона взяла кавник і пішла на кухню, а коли повернулася, то замість шкіряного комбінезона на ній були джинси й футболка з написом: «І can be a regular bitch. Just try me».[63]

— Я думав, ти поїхала, — сказав Мікаель.

— Я повернула назад від Уппсали.

— Непогано прогулялася.

— У мене болить зад.

— Чому ти повернулася?

Вона не відповіла. Мікаель не наполягав, очікуючи, доки вона заговорить сама. Вони мовчки випили каву, і лише через десять хвилин Лісбет подала голос.

— Мені подобається твоя компанія, — неохоче зізналася вона.

Вона ніколи раніше не говорила таких слів.

— Було… цікаво працювати разом з тобою над цією справою.

— Мені теж сподобалося з тобою працювати, — сказав Мікаель.

— Гм.

— Чесно кажучи, мені ніколи не доводилося співпрацювати з таким класним пошуковцем. Я, звичайно, розумію, що ти паскудний хакер і водишся з сумнівною компанією. Але ти можеш просто підняти слухавку і за двадцять чотири години організувати нелегальне прослуховування телефону в Лондоні і тому дійсно добиваєшся результатів.

Вона вперше поглянула на нього відтоді, як сіла за стіл. Як же це вийшло, що йому відомо так багато її секретів?

— Усе дуже просто. Я знаюся на комп’ютерах. У мене ніколи не виникає проблем з тим, щоб прочитати текст і чітко вловити його сенс.

— У тебе фотографічна пам’ять, — спокійно сказав він.

— Мабуть, так. Я просто схоплюю механізм дії. І не тільки комп’ютерів і телефонної мережі, а й мотора мого мотоцикла, телевізорів, пилососів, хімічних процесів і астрофізичних формул. Я чокнута. Виродок.

Мікаель насупив брови і досить довго сидів мовчки.

«Синдром Аспберґера, — подумав він. — Або щось подібне. Талант бачити малюнок і розуміти абстрактні міркування там, де інші бачать тільки перешкоди».

Лісбет утупилася в стіл.

— Більшість людей дорого б заплатили, щоб мати такий дар.

— Я не хочу про це говорити.

— Гаразд, киньмо це. Чому ти повернулася?

— Не знаю. Можливо, це помилка.

Він подивився на неї допитливо.

— Лісбет, ти можеш пояснити мені, як ти розумієш слово «дружба»?

— Коли добре до когось ставишся.

— Так, а чому людина до когось добре ставиться?

Вона знизала плечима.

— Дружба — в моєму розумінні — будується на двох речах, — сказав він. — На пошані й довірі. Обидва чинники обов’язково мають бути. І ще необхідна взаємність. Можна поважати когось, але якщо немає довіри, дружба розпадається.

Вона й далі мовчала.

— Я зрозумів, що ти не хочеш обговорювати зі мною своє життя, але колись тобі все-таки доведеться вирішити, довіряєш ти мені чи ні. Я хочу, щоб ми були друзями, але це бажання має бути взаємним.

— Мені подобається трахатися з тобою.

— Секс не стосується дружби жодним чином. Друзі, звичайно, можуть займатися сексом, але, Лісбет, якщо мені доведеться вибирати між сексом і дружбою у стосунках з тобою, немає ніякого сумніву в тому, що я виберу.

— Я не розумію. Ти хочеш трахатися зі мною чи ні?

Мікаель прикусив губу. Врешті-решт він зітхнув.

— Не слід займатися сексом з людьми, з якими разом працюєш, — пробурмотів він. — Це створює проблеми.

— Я щось не так зрозуміла, і, можливо, ти не трахаєшся з Ерікою Берґер при першій-ліпшій нагоді? А вона до того ж заміжня.

Мікаель трохи помовчав.

— У нас з Ерікою… історія почалася задовго до того, як ми стали працювати разом. А те, що вона заміжня, тебе не стосується.

— Он як, тепер чомусь уже ти не хочеш говорити про себе. Хіба дружба — це не питання довіри?

— Так, але річ у тім, що я не обговорюю друга за спиною. Тоді б я зрадив її довіру. Я б так само не обговорював тебе з Ерікою за твоєю спиною.

Лісбет Саландер замислилася над його словами. Розмова ускладнилася, а вона не любила складних розмов.

— Мені подобається трахатися з тобою, — знову сказала вона.

— А мені з тобою… але я як і раніше годен бути тобі за батька.

— Мені наплювати на твій вік.

— Ти не можеш плювати на нашу різницю у віці. Через неї у нас навряд чи зможуть виникнути тривалі стосунки.

— А хто говорить про тривалі стосунки? — сказала Лісбет. — Ми щойно закінчили справу, в якій головну роль відігравали чоловіки з диявольськи збоченою сексуальністю. Як на мене, я б винищила їх усіх до ноги.

— Та вже ж, поняття компромісу тобі невідоме.

— Так, — сказала вона, посміхнувшись своєю кривою невеселою усмішкою. — Але ж ти-бо не такий.

Вона підвелася.

— Я йду в душ, а потім збираюся гола влягтися в твоє ліжко. Якщо ти вважаєш себе застарим, можеш іти спати на розкладачку.

Мікаель подивився їй услід. Які б заморочки у Лісбет Саландер не були, соромливість до них, у будь-якому разі, не належала. Вона завжди брала гору в їхніх спорах. Трохи згодом Мікаель підвівся, забрав у будинок філіжанки з-під кави й пішов до спальні.

Вони встали близько десятої, прийняли разом душ і сіли снідати в саду.

Близько одинадцятої зателефонував Дірк Фруде. Він повідомив, що похорон відбудеться о другій, і запитав, чи збираються вони там бути.

— Не думаю, — відповів Мікаель.

Потім адвокат попросив дозволу зайти до них близько шостої, щоб поговорити, і Мікаель охоче погодився.

Кілька годин у нього пішло на те, щоб розкласти папери по коробках і перенести їх до кабінету Хенріка. Насамкінець залишилися тільки його власні блокноти з нотатками та дві папки зі справою Ханса Еріка Веннерстрьома, які він уже півроку не відкривав. Мікаель зітхнув і запхав їх у сумку.

Дірк Фруде запізнився і з’явився тільки близько восьмої години. Він був як і раніше в траурному костюмі і здавався геть виснаженим, коли сів на кухонний диван і з вдячністю прийняв з рук Лісбет філіжанку кави. Лісбет влаштувалася за приставним столом і вткнулася в свій ноутбук, а Мікаель почав розпитувати Фруде про те, як сприйняли родичі воскресіння Харієт.

— Можна сказати, що воно затьмарило смерть Мартіна. Зараз уже про Харієт пронюхали і ЗМІ.

— І як ви пояснюєте ситуацію?

— Харієт поговорила з журналістом з «Курірен». Вона