Наталі Блейк - Дочка королеви , Наталі Блейк

-Так, після того, як я закінчу роботу з авторами та вони будуть готові, чи потрібно буде комусь про це повідомити?

-Вам необхідно буде надати мені фрагменти та на цьому все.

-Досить відповідальна робота.

-Ви праві, тому не схибте.

-Я буду дуже старатися.

Від болю в мене починає досить сильно паморочитися в голові, але я тримаю марку.

-Можна поставити вам питання? Звертався до мене містер Ендрюс.

-Так, звісно.

-Вас до мене підіслали? Моя сім‘я? Це була моя мати Аделін?

Він відсунувся ближче до краю дивану та поклав лікті на коліна, та дивився на мою реакцію, спрямовуючи погляд на мої очі та губи.

Я не зрозуміла та розгубилася…

-Що .. що ви маєте на увазі?!

ТА ЩО В БІСА ТУТ КОЇТЬСЯ..

Він продовжував.

-Тебе підіслали звабити мене? Переспати зі мною? 

Його обличчя наволочі люттю, злобою. Тіло не рухалося, змінився лише погляд, він наче охолов та скаженів.

Я теж відсунулася ближче і прийняла таку позу, щоб мої очі знаходилися на рівні його погляду. Я говорила спокійно та стримано, хоч всередині мене розривало від розчарування.

-Я прийшла сюди для того, щоб працювати з творами, авторами та книжками. Тобто займатися діяльністю яка була прописана у вакансії, на яку я відгукнулася. Якщо в цю посаду входить не тільки це, а й займатися з вами сексом, то мені це не потрібно. Я розчарована у компанії, та особисто у вас що ви таке дозволяєте. Жінки розумні та багато чого вміють до вашого відому, і це не пов’язано з секс послугами. До побачення.

Я швидко підвелася, і намагалася якомога швидше тікати звідси, бо я відчувала як неприємне відчуття підступило до горла не даючи можливості дихати, і сльози ось вже прорвуться і я почну плакати..

Мені здавалося, що це був мій щасливий день, а насправді виявися пеклом, яке я навіть уявити не могла.

Серйозно?! У 21 столітті, жінок наймають тільки для цього?! Він звісно був дуже гарним, і десь в якомусь сенсі я хотіла його відчути в собі, але не так. Відчуття було наче мені б платили за секс… Це нижче моєї гідності. Я вже навіть забула про біль який мене мучив, я про все забула. Я просто хотіла до дому.

Містер Ендрюс схопив мене за руку, перш ніж я дотягнулися до ручки дверей.

-Вибачте.. я не це мав на увазі… можу я пояснити? І тоді… ви тоді.. приймете рішення.

-Я невпевнена, що будь-яке виправдання повпливає на вашу користь. Але я готова послухати.

Він відпустив мою руку, і відійшов від мене. Він знов сів на диван, та запросив мене.

-Ми не часто набираємо людей на посади які тісно контактують зі мною.Але коли це стається, моя люба родина підсилає кандидаток, які маю мене зачаровувати або зваблювати. Вони прагнули, щоб я одружився з кимось з тих кого посилають, за для статусу чи за для того, щоб ми були гарною парою… В загальному, для того що б мої батьки отримали особисту користь, найбільше турбується моя мати… Вона дуже хоче зробити з весілля якусь неймовірну подію. Але я цього не хочу, я не хочу працювати з некомпетентною людиною… Просто я втомився від цього.. Ще раз вибачте… Почнімо з початку, та забудемо про останні десять хвилин?

-Ваша розповідь мене дивує, але все ж, хочу прояснити чому обрали мене?…

-Ви чудово пройшли співбесіду.

-Тільки завдяки цьому?

-Так, але все ж таки у вас дуже знайоме обличчя, я вас десь раніше бачив?

Хіба, що в моїх еротичних снах, подумала я, і зупинила свій погляд на його чорному шкіряному записнику.

-Щоб довести мої чисті наміри, я б хотів вас запросити на вечерю, сьогодні о 18.00, недалеко звідси.

-Ви серйозно не зрозуміли про що я мала на увазі, коли сказала про подвійні стандарти та нащо я тут?

Він розсміявся, і підійшов впритул до мене. Серце билося частіше, мене охоплює жар та тривога одночасно. Його дихання наче відбивалося від мене.

-Я вас дуже чітко зрозумів, не хвилюйтеся, ми будемо не самі, буде ще кандидатка яку взяли на вакансію асистентки, то ж я думаю вас познайомити.

-Це все ще звучить погано, після того що було.

-Я розумію, і тому хочу, щоб контракт про співпрацю ви підписали завтра, а не сьогодні.

-Думаєте вечеря змінить мою думку?

Як же важко тримати себе в руках поряд з ним.. Але все ж, я тільки що, прочитала лекцію про те що сексуальним стосункам не місце на роботі, та і я не проти познайомитися з напарницею, якщо так можна сказати. Його погляд, став м‘якшим та теплішим, я більше не відчувала гніву чи негативних емоцій.

-Я думаю, що ви вже прийняли рішення, оскільки, ви явно не та, хто йде на поступки совісті та принципам, але прошу дати мені можливість довести що я не погана людина.

-Перший день, а СЕО компанії мене вже просить змінити думку? Це сильно.

Я засміялася, і він теж, лід який наче заповнював між нами розтанув, не повністю, але я йому повірила.

-Добре, зустрінемося о шостій. Подивимося як ви будете реабілітувати репутацію.

-Дерек, просто Дерек, добре?

-Ні, містер Ендрюс, до зустрічі.

Я розвернулася і пішла до дверей. Його погляд, все ще залишався на мені і я це відчувала. Боже, та що ж зі мною не так? Я тільки що командувала головою компанії. Звідки в мені це.. ця сміливість.. відвертість.. та впертість?!.. 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно