Микола Іванович Сенченко - “Культурна революція” в Україні, або Управління деградацією

Що являє собою релігія “Нового Віку”, яка, на переконання її прихильників, існуватиме понад 1000 років?

К. Камбі зробила спробу відповісти на це запитання у своїй книзі “Прихована небезпека райдуги”. Релігія “Новий Вік” передбачає:

1. У недалекому майбутньому появу нового світового “Месії”, створення нового світового уряду і нової релігії під керівництвом Майтреї (Maitreya). (Про нього детально йтиметься далі.)

2. Запровадження універсальної системи кредитних карток.

3. Забезпечення керуючими світовим провіантом контролю за світовими запасами їжі.

4. Запровадження єдиного податку для всіх.

5. Всесвітній набір в армію.

6. Знищення людей, які вірять у Бога, читають Біблію, і знищення християнства[52].

Плани дійсно антихристиянські й радикальні: знищити людей, які вірять у Бога, знищити християнство і запровадити новий світовий порядок. Чи зможуть представники цього руху реалізувати плани?

Підстави для оптимізму у них є. Інформація про нову релігію поширюється блискавично і, схоже, має неабияку популярність у США. За даними журналу “Тайм”, кількість книжкових магазинів руху “Новий Вік” в останні п’ять років XX ст. збільшилася вдвічі і становить 2 500. А за даними журналу “Форбс”, літератури про рух “Новий Вік” продано на 100 млн доларів[53].

Отже, хоч би у що вірили прихильники руху “Новий Вік”, можна зробити висновок, що в це вірить багато людей. Проте, мабуть, найгостріший коментар щодо того, що проповідує релігія “Нового Віку” і кому її прихильники поклоняються як своєму богу, наведено у книзі К. Камбі “Прихована небезпека райдуги”. Авторка пише, що це: “...намір запровадити Новий світовий порядок — порядок, який усуває зі сцени Бога і обожествляє Сатану”[54].

Релігія “Старого Віку”, тобто християнство, спрямувало багато країн світу на правильний шлях, наголошуючи, що людству притаманні основні права — права людини, що сім’я — основний осередок в усьому світі, а право приватної власності — непорушне. Християнські цінності дають людям віру в невід’ємне право на життя, на свободу зібрань і визнають за кожною людиною право поклонятися своєму Богу. Вони вважалися непорушними для авторів Американської декларації незалежності і Конституції США, вони стали наріжним каменем американської цивілізації.

Проте сьогодні багато що змінилося в житті консервативної Америки. Всі наведені вище положення піддаються ревізії. Спільнота широко обговорює питання, чи має право кожна людина на життя, свободу і власність.

Німецький філософ Ф. Ніцше, учитель багатьох провідних комуністичних і ліберальних революціонерів світу, навів в одній із своїх праць дуже короткий аргумент: “Я засуджую християнство. Я висуваю проти Християнської Церкви найжахливіше із можливих звинувачень. Для мене це найвищий ступінь розпаду, який можна собі уявити”[55].

Дослідник Т. Марре, який виступає проти апологетів “Нового Віку”, так пише про їхню ненависть до християн: “Віруючому “Нового Віку” кажуть: “Ти міг би стати богом миттєво, якби не оточення цих жахливих християн з їхньою огидною позицією”[56].

Отже, представники “Нового Віку”, подібно до масонів і Ніцше, вважають християнство ворогом, силою, якій треба протистояти не відкритими дебатами, презирством, насмішками, а, можливо, навіть фізичним знищенням.

Два представники “Нового Віку” — Лаведі Лафферті і Бад Холловел — розпочали дискусію про те, що їхня релігія дозволяє застосування насильства проти християнського співтовариства. У своїй книзі “Вічний танець” вони пишуть: “Це час можливостей для тих, хто ними скористається (маються на увазі представники “Нового Віку”). Для інших (очевидно, християн), якщо земля їм не підходить (якщо вони не приймають релігію “Нового Віку”), вони перейдуть в інший світ”[57].

Щоб пересвідчитися, що апологети “Нового Віку” говорять про фізичну смерть “ворога”, слід прочитати твори інших представників цього руху. Однією з аматорок, яка пробувала писати про загибель тих, хто не прийме нову релігію, була письмениця Руфь Монтгомері. В інтерв’ю журналу “Чарівна суміш” вона сказала: “Мільйони виживуть, а мільйони, ні. Ті, що виживуть, перейдуть на духовний рівень, оскільки в дійсності смерті не існує”[58].

Деякі прихильники релігії “Нового Віку” навіть пробували підрахувати, скільки людей загине. Одного з них, Джона Рандольфа Прайса, цитує Ральф Епперсон у своїй книзі про новий світовий порядок: “Джону Рандольфу Прайсу було передано з духовного світу повідомлення про те, що близько 2,5 млрд людей може загинути в хаосі, що насувається”[59]. Це майже 40 % населення земної кулі.

Зв’язок із духовним світом специфічними каналами — один із химерних видів діяльності в рамках релігії “Нового Віку”. Окремі віруючі заявляють, що мають здатність викликати дух тих, хто покинув цей світ багато років тому. Нерідко духи стверджують, що вони є “вчителями, які піднеслися” для того, щоб знайти вищі істини творіння. Так, А. Бейлі, про яку згадувалося раніше, переконувала, що має зв’язок з “учителем”. Дух, який з нею спілкувався, називав себе Джованом Хулом і, за її словами, віщував через неї таке: “Смерть не є нещастям, якого слід боятися; робота Руйнівника насправді не є жорстокою чи небажаною... Тому тим, хто зберігає План, дано дозвіл на безліч руйнувань, і багато зла буде перетворено на добро...”