Ніна Воскресенська - Дивовижні пригоди Наталки в країні Часу, Ніна Воскресенська

надії приборкати кровожерного дракона. Він звернувся по допомогу до Великих духів Всесвіту. Коли духи дізналися, як бідують мешканці країни Часу, вони вирішили допомогти. «Ми не можемо знищити дракона, - сказали вони, - але можемо його приспати». Духи Всесвіту відібрали у дракона силу й помістили її в чарівному годиннику, якого віддали на довічне зберігання Володареві Часу. А дракон заснув.

Але духи Всесвіту застерегли Володаря Часу, щоб він пильнував годинника і ніколи його не заводив. Дракон спатиме тільки за умови, якщо годинник буде цілий. Розіб’єш годинника - дракон прокинеться. Заведеш годинника - здобудеш драконову силу і владу».

- Годиннику, чому ти раніше не розповів цю історію? Тепер зрозуміло, що королева хоче сили і влади дракона, - підсумувала Наталка. - Але я не розумію, чому Володар Часу не носив чарівного годинника увесь час із собою? .

Годинник засміявся:

- Бо він важкий. Значно приємніше й легше носити ключі від нього. Володар Часу мудро вчинив, сховавши чарівного годинника в реальному світі. Хто б його там шукав? А ключа Володар завжди носить на ланцюжку на шиї.

- Хто, хто... Королева Хаосу, - скептично сказала Мапа. - Вона добре знала, що там є дівчатка, готові вибовкати всі таємниці.

Мапа зиркнула на Наталку, але дівчинка навіть оком не повела. Вона тяжко задумалась, уперше в житті зрозумівши, якого лиха могла накоїти!

 

Глава десята, в якій з'являється Іржа

 

Наталка бігла так швидко, як лише могла.

- Стій, навіжена! - кричала Мапа, яка не встигла застрибнути дівчинці до кишені. - Ти ж без мене пропадеш!

Наталка на мить зупинилася, підхопила Мапу й сказала:

- Ми мусимо попередити Володаря Часу про те, яке лихо насувається на його країну, - й припустила щодуху.

Десь у глибині душі вона ще сподівалася, що Хвиля - не шпигунка королеви, яка виманила в неї чарівного годинника. Може, вона просто заблукала в полях і тепер шукає її, Наталку. Тому мимохідь дівчинка пильно роздивлялася навколо. Проте ніде не було видно жодної живої душі. Аж раптом:

- Рятуйте! Допоможіть!

Це був голос Хвилі. Наталка зупинилась так різко, що Мапа з Годинником вилетіли з її кишень.

- Мені почулося, що Хвиля кличе на допомогу, - сказала Наталка.

- І мені, - підтримав її Годинник.

Мапа лише скривила губи:

- Звідки їй тут узятися, вашій Хвилі. Вона вже давно плазує перед королевою й вихваляється, як спритно обвела нас довкола пальця.

Утрьох вони підійшли до краю яруги, звідки чулися крики. На дні сиділа... Хвиля!

- Ой, Наталочко! Де ти була? - накинулася Хвилина, щойно побачила Наталчине обличчя вгорі. - Покинула мене напризволяще! Я ще мушу за собою й цього важелезного годинника тягати.

Спочатку Наталка страшенно зраділа. Отже, Хвиля й справді заблукала! Але потім пригадала історію з Метеликом бажань...

- Не може бути! - вигукнула Хвилина, коли почула, що Метелик зовсім не здійснює бажань. - Вибач, Наталю, мене ввели в оману. А я так у це вірила і хотіла тобі допомогти!

Хвиля сказала це нібито щиро, тож Наталка, не довго думаючи, вхопила велику палицю й простягнула новій подрузі.

- Дякую, - сказала Хвилина. - Я вже думала, що змарную в цій ямі решту життя. Тримай свого годинника.

Після цього Хвиля обняла Наталку за шию. Дівчинка не чекала цього й відступила на крок до краю яруги. Піщаний край обвалився. Наталка відчула, що земля тікає з-під ніг. З переляку вона випустила чарівного годинника. Той упав на дно яруги.

- Ой! Він розбився! - закричала Наталка.

- Ні! - заспокоїла її Хвиля. - Там м’яко, як на перині. Лише брудно й вогко. Тримай руку, бо й ти впадеш!

Та було пізно. Край яруги обвалився. Наталка сторчака полетіла вниз. Хвиля не встигла висмикнути своєї руки з Наталчиної і полетіла слідом.

- Оце так подруга! - криво всміхнулася Хвиля. - І мене за собою потягла.

- Вибач!

- Дарма. Якось виберемося! Скажи лишень своїм приятелям, щоб чекали нас нагорі й шукали довгу мотузку або щось подібне.

Мапа з Годинником дивилися згори. У них і в думках не було кудись лізти!

- Ми на вас зачекаємо. Ми щось знайдемо і вас витягнемо!

Наталка, оговтавшись, кинулась шукати чарівного годинника. Але його мов корова язиком злизала.

Знову обнишпорили дно яруги, і знову марно. Годинник мов крізь землю провалився. Несподівано у схилі Наталка помітила велику чорну діру. Хвиля ретельно її обстежила і сказала:

- Тепер я розумію, куди подівся годинник. Це слуги Іржі. Бачиш той рудий слід на піску - це вони тягнули нашого годинника

- Хто така Іржа? І навіщо їй годинник? - не могла збагнути Наталка.

- Це їй на обід, а може, на вечерю, хіба я знаю! - розвела руками Хвиля. - У будь-якому разі мусимо поспішати: перед тим як подати годинника на стіл, його розберуть на деталі!

- О ні! - жахнулася дівчинка. Вона забула про свій страх і ступила під чорне склепіння підземного ходу.

Щойно денне світло поступилося печерному мороку, як їх миттю оточили невеличкі кулькоподібні істоти й войовниче вищирили зуби.

- Тікаймо! Це слуги Іржі! - прошепотіла Хвиля, але тікати було запізно. Істот було дуже багато і що хвилини ставало все більше.

- В’яжіть їх! - пролунало в печері. Миттю дівчат оплутали міцними мотузками, вклали на візок і потягнули кудись у глибину печери.

- Не бійся, - прошепотіла Хвиля, намагаючись підбадьорити Наталку. - Іржа у добрих стосунках із королевою. Отже, доки я звуся Улюбленою Хвилиною королеви - нам нічого не загрожує.

Заграли сурми, і в печеру врочисто занесли великий фотель. У фотелі солодко дрімало руде кудлате створіння неймовірних розмірів. Це була Іржа.

- Ваша Рудавосте, - улесливо мовив головний охоронець, - чи не зволите ви розплющити очі й глянути на наших, тобто на ваших, - звісно, коли буде на це ваша ласка, - гостей.

Іржа розплющила очі:

- Обід? Уже накрили стіл?

- Ваша Рудавосте! Це не обід, це гості...

- Гості? Я не потребую гостей на обід. Але якщо це якийсь пузатенький годинничок... - очиці Іржі зблиснули, та за мить вона знову задрімала. На дівчат вона й не глянула.

І тут озвалася Хвиля:

- Ваша Рудавосте! Її Величність королева Хаосу передала вам кілька дуже апетитних цвяхів!

Іржа стрепенулася:

- У моїй печері сторонні? Головний охоронцю, хто вони?!