Віталій - Елітний спецназ, Віталій

Розділ 7. Зустріч з "М'ясником".

Ніч після пограбування музею та масштабної пожежі була наповнена гірким смаком поразки. Хоча "Ангел" врятувала багато життів, а команда запобігла ще більшому хаосу, "Архітектор" знову здобув своє. Викрадений саркофаг був цінним не лише через свою вартість, а й через те, що його зміст залишався загадкою. "Гаджет" Лі безперервно працював, намагаючись розшифрувати сліди, залишені "Примарою" під час пограбування музею.

— Я знайшов щось, Майор! – голос "Гаджета" пролунав у навушниках "Привида" рано вранці. – Сліди використання специфічного палива. Це не комерційний продукт, а військова розробка. Використовується в бронетехніці. І судячи з аналізу, це не американське виробництво.

— Російське, – одразу відгукнувся Маркус "Кувалда" Джонсон, який стояв поруч з "Привидом", розглядаючи карту. – Я бачив його в старих справах. Наркотики, зброя. Зазвичай це означає, що задіяні "нові росіяни" чи хтось з їхніми зв'язками.

— Саме так, Маркусе, – підтвердив "Гаджет". – Я відстежив кілька поставок цього палива до занедбаного промислового району на сході міста. Там старі склади, схожі на ті, що використовувалися для нелегальних операцій.

— Це може бути їхня база, – промовив Майор Джек "Привид" Райлі. – Або щонайменше перевалочний пункт. Софія, твій дрон може підлетіти туди непомітно?

Сержант Софія "Месниця" Моралес вже готувала свій компактний дрон.

— Без проблем, Майор. Я зараз підніму його в повітря.

Через кілька хвилин на екранах з'явилося зображення з висоти пташиного польоту. Занедбані склади, розкидані контейнери, поодинокі автомобілі. Інтенсивний рух вантажівок, що не відповідав графіку звичайної промислової діяльності.

— Це воно, – рішуче сказав "Привид". – Збираємося. Це може бути наш шанс дістатися до "Архітектора" або щонайменше до його людей.

Команда прибула до промислового району під покровом сутінків. Повітря було важким від запаху іржі та дизельного палива. Старі будівлі, побиті часом та графіті, здавалися безлюдними, але "Привид" відчував присутність ворога.

— Гаджет, глуши всі сигнали в районі, – наказав "Привид" у навушник. – Нам потрібна повна тиша.

— Вже працюю, Майор, – відповів "Гаджет", що залишився в мобільному командному центрі. – Жоден сигнал не пройде ані всередину, ані назовні. Ви у повній ізоляції.

Спецназ просувався обережно, як тіні. "Привид" був на чолі, його рухи були вивіреними, погляд – гострим, як бритва. "Месниця" зайняла позицію на даху найвищої будівлі, забезпечуючи прикриття.

Вони увійшли до одного зі складів. Всередині панувала моторошна тиша, порушена лише дрібними звуками їхнього спорядження. Раптом з темряви вискочили озброєні люди. Це була засідка.

— Вогонь! – пролунав крик.

Зав'язався запеклий бій. Кулі свистіли, розбиваючи вікна та розлітаючись рикошетом від металевих контейнерів. Команда "Привида" діяла злагоджено, відстрілюючись і просуваючись вперед.

Маркус "Кувалда" Джонсон був у своїй стихії. Він пробивався крізь ряди ворогів, його потужні кулаки працювали безперервно. Він розкидав їх, як ляльок, демонструючи неймовірну силу та майстерність у ближньому бою. Один за одним, нападники падали під його натиском.

Раптом з тіні виступив Ігор "М'ясник" Волков. Його величезна фігура була оповита темрявою, а в руці він тримав величезний ніж, що моторошно блищав у світлі спалахів пострілів. Його обличчя було спотворене люттю.

— Ти! – проричав "М'ясник", його голос був глибоким і грубим, з сильним російським акцентом. Він впізнав Маркуса, який був на місці пограбування банку. – Ти той, хто вчора заважав. Я з тобою розберуся!

"Кувалда" відчув, як по його спині пробігає холодок. Цей чоловік випромінював смертельну небезпеку.

— Я вже розбирався з такими, як ти, – відповів Маркус, готуючись до бою.

"М'ясник" кинувся на нього з неймовірною швидкістю, незважаючи на свою масивну статуру. Це був не просто вуличний бій. Це була люта сутичка між двома машинами для вбивства. "М'ясник" намагався порізати Маркуса ножем, але "Кувалда" блокував його удари, використовуючи свої руки як щит. Вони обмінювалися ударами, кожен з яких міг стати смертельним.

Маркус завдав потужного удару в щелепу "М'ясника", але той лише похитнувся, немов скеля. "М'ясник" відповів ударом, що збив Маркуса з ніг. Лезо ножа розсікло його руку, звідки одразу ж потекла кров.

— Кувалда, відступай! – крикнув "Привид" у навушник, відстрілюючись від інших бойовиків. – Він занадто небезпечний!

Але Маркус не відступив. Він знав, що якщо не зупинить цього звіра, той прорветься і дістанеться до "Привида" та інших. Він підвівся, його обличчя було спотворене від болю, але в очах горіла рішучість.

"М'ясник" знову кинувся на Маркуса, цього разу цілячись у живіт. "Кувалда" встиг ухилитися, але ніж зачепив його бік, залишивши глибоку рану. Маркус застогнав, але завдав зустрічного удару, влучивши "М'яснику" в ніс, розбивши його.

"М'ясник" заревів від люті, його обличчя було залите кров'ю. Він був поранений, але не зупинився.

— Я вб'ю тебе! – проричав він.

Раптом пролунав глухий постріл. Куля "Месниці", що до цього прикривала їх з даху, пробила плече "М'ясника", змусивши його закричати. Він похитнувся, його ніж випав з рук.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍