Fill - Артефакт Провідника: Печать Темряви, Fill

Розділ 11. Артефакт і нові реалії

Коли вони нарешті вийшли з бібліотеки, Ноель відчув полегшення. Атмосфера всередині цієї величезної, стародавньої будівлі була настільки страшною , що здавалось, вони вирвалися з якоїсь магічної пастки. Але за межами цієї бібліотеки розпочинався новий етап їхньої подорожі, і Ноель сподівався, що тепер він зможе розслабитися.

Сильва, як завжди, йшов попереду, не озираючись, і, здавалося, його спокійний і впевнений крок лише підсилював загальне відчуття, що попереду буде ще більше випробувань. Але знову ж, це був Сильва — його наставник і… компаньйон, чи як він сам часто жартував, «партнер по пригодам».

— "Ти не думав, що після цього все буде так просто, малий?" — Сильва обернувся і кинув це питання без будь-якого емоційного забарвлення. — "Бібліотека — це лише початок. Тепер у нас є все необхідне для того, щоб рухатися далі."

Ноель кивнув, але було видно, що він ще не зовсім готовий до того, що чекає попереду. Його мозок намагався обробити все, що сталося в бібліотеці, і всі пастки, в які він потрапляв. Але, зрештою, він був щасливий, що вони вийшли звідти.

Але на цьому пригоди не закінчилися.

— "Тримай," — Сильва простягнув йому невеликий предмет. Це був записник. На вигляд звичайний, але він явно не був таким, як інші.

Ноель подивився на нього здивовано, потім на сам записник.

— "Це що?" — запитав він, трохи насторожено, намагаючись зрозуміти, що ж йому надається у цей момент.

— "Це твій новий артефакт," — Сильва пояснив, нахмуривши брови. — "Ти ж не думав, що я тебе просто так відпущу, правда?" — Він знову усміхнувся, як завжди, злегка насмішливо. — "Це записник з безмежною кількістю сторінок. Тепер ти можеш записувати всі свої думки, магічні формули чи що завгодно. Це стане тобі в пригоді, коли захочеш покращити свої навички."

Ноель взяв записник, все ще відчуваючи дивне відчуття, якесь змішане між вдячністю і недовірою. Він мав здогадку, що цей артефакт буде далеко не таким простим, як здається, і що Сильва точно не дав йому його просто так. Але в той же час, він розумів, що йому потрібно ще багато чому навчитися.

Сильва ще раз поглянув на нього, його погляд став більш серйозним.

— "А я взяв собі сувій." — додав він, демонструючи звичайний старовинний сувій, який був чимось важливим.

Ноель, звісно, не збирався більше питати, чому саме сувій або чому Сильва так поводиться, адже це було марно. Він знову дивився на записник і відчував, як його захоплює цей новий етап у його подорожі.

Вони продовжили свій шлях, але так швидко, як Ноель сподівався, що зараз все стане простішим, він помилявся. І хоча вони вже вийшли з бібліотеки, невидимий тягар продовжував залишатися з ним.

Крок за кроком вони йшли до більш відкритого простору, де Сильва, здається, почався все більше вести себе як приколіст, а не наставник. Це почало відчуватися, коли він звертався до Ноеля з іронічними фразами, часто називаючи його «карапузом» або «малим».

— "Ну що, карапуз, як тобі новий записник?" — запитав Сильва, оглядаючи Ноеля з усмішкою.

Ноель здивовано глянув на нього.

— "Сильва, чому ти мене так називаєш?" — запитав він, не приховуючи своєї здивованої реакції. — "Чому не по імені?"

Сильва подивився на нього, а його погляд став ще більш загадковим.

— "А ти що, хочеш, щоб я тебе по імені називав?" — Сильва засміявся. — "Карапуз звучить набагато краще, ніж твоє ім’я. Крім того, ти ж сам ще малий, і тобі треба пройти через всі ці уроки."

Ноель не зміг нічого відповісти, хоча його роздратування вже було на межі. Він ще не міг звикнути до такої поведінки. З кожним днем Сильва все більше ставив його в незручні ситуації, а його легковажність починала дратувати. Але він все одно не міг відмовитися від того, що цей маг знає більше, ніж він сам.

— "Не забудь, малий, ти вже на шляху до великих справ. Не витрачай свій час на дурниці." — Сильва просто пішов далі, залишаючи Ноеля розмірковувати про його слова.

Дорога вела їх далі, але кожен крок був більше випробуванням для Ноеля, аніж він очікував. Він зрозумів, що з Сильвою йому не буде легко, але, ймовірно, тільки так він зможе стати сильним. Але одного він точно знав: Сильва не тільки вчитель, а й важка й непередбачувана частина його подорожі, через яку йому доведеться пройти, якщо він хоче бути готовим до того, що попереду.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍