Марі Луна - По ту сторону серця, Марі Луна

Розділ 12. Незримий зв’язок

Хоча ми обидва мали стосунки — він із дівчиною, я з іншим хлопцем — між нами ніколи не зникала та тонка нитка, яка з’єднувала наші душі.

Ми не говорили про це вголос, але кожен його погляд, кожен мимовільний жест говорили більше за слова.

Він знав. Він завжди знав, що моє серце все ще належить йому, навіть якщо я й намагалась це приховати від себе і від нього.

І ті миті, коли ми непомітно оглядали один одного, коли його очі заглиблювалися в мої — це було мовчазне визнання того, що між нами залишився особливий зв’язок, який не зламати ні часом, ні обставинами.

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍